Характеристики невідомого автора на монахів студитів

У Центральному Державному Історичному Архіві України у Львові (надалі - ЦДІАУЛ) у фонді № 408, опис 1 знаходиться справа № 171, яка має назву: "Листи приватних осіб до митрополита Шептицького А. з проханням допомогти вступити в монастир або повернутися до нього".

Серед архівних документів, які містить дана справа, знаходиться кілька листків малого розміру невідомого автора, польського походження, правдоподібно священника з великим формаційним досвідом, який дає характеристику на монахів студитів, які навчаються богослов`я. Щоправда, ані з тексту, ані з контексту не можна достеменно зрозуміти, про який навчальний заклад йде мова. Цілком можливо, що це може бути один з викладачів богословських курсів в Уневі, які проходили монахи, що були призначені до отримання священничих свячень.

Тексти характеристик писані полською мовою, з деякими україномовними вставками. Характеристики є цікавими тим, що віддзеркалюють особливий погляд на певний момент у формації кожного з монахів.

Нижче подаю оригінальний текст та український переклад, а також копії оригіналів.

Тексти (оригінальні) характеристик

Схм. Мартин (Михайло Мартинюк)

Zakonnik dobry. Szczerze stara się o postęp w życiu duchowym. Przy tym wszystkim jednak coś w nim jest nienormalnego, choć do tej pory nie wiem co. Jest znikowo chory. Apetyt również ma chorobliwy. O swoim mówiłby zawsze, gdy się tylko na ten temat zacznie rozmowę. Przy swojemu nadmiernemu pragnieniu szczerości jest dwulicowy. Tamtego roku należał do skrajnej opozycji w stodunku do mnie, a tego roku, jak mnie słuchy dochodzą, jest za mną.

Zdolności ma nieprzeciętne. Cieszy się z tego jak dziecko i jak dziecko chwaliłby się ze swoich utworów, ale tę prostotę dziecięcą deprawuje pycha, z czego wyklucza pokorne przechwatki.

Jest bardzo trywialny, co badzo szkodliwie działa na otoczenie. O. Ihumen zwracał mu na to szczególną uwagę, ale widzę, że to nie poskutkowało. To nie w wychowaniu, a w duszy musi być przyczyna tej gruboskurności. Jeden z najtrudniejszych typów do prowadzenia.

О. Вартоломей (Василь Григорчук)

Zakonnik dobry. Pracowity, twardy dla siebie, posłuszny, pokorny. W stodunku do przełożonych trochę może bojaźliwy. Mam wrażenie, że był pod wielkim wpływem o. Kładocznego. Jest nacjonalistą. Podróż na Święty Krzyż (zeszłego roku) z o. Kład[ocnym]. przyczyniła się może do rozwinięcia nacjonalizmu. Jeden jest deutorem, a drugi moim zastępcą.

Схм. Ювеналій (Йосиф Мокрицький)

Mnich bardzo dobry: ofiarny, umiarkowany, umie cierpieć i nie boi się cierpień, posłuszny – słowem żaden przełożony nie powinie się na niego narażać.

Można go pytać jak dziecko i jak dziecko odpowie. On również może rzucić trochę światłą na ruch nacjonalistyczny na kursie. Ja nikogo ani pośrednio, ani bezpośrednio nie pytałem, bo obawiam się, by to nie było żle zrozumiane. Wasza Ekcelencja może to zrobić.

Mam wrażenie, że dla niego doskonałość duszy jest najważniejszą. Co do nauki – trudno dać mi ocenę. W każdym razie już zaczyna się orijentować i kombinować, z czego się cieszę.

Схм. Геронтій (Григорій Лях)

Дуже добрий монах. Простий, послушний, справді дитина. Послідовно іде дорогою совершенства. Jako mnichowi i studentowi nic zarzucić nie mogę, nie biorę oczywiście pod uwagę ułomności ludzkiej.

Jest szczery, otwarty, prawdomówny. Proszę go w jakiejś formie spytać o ruch nacjonalistyczny na kursie: może on coś konkretnego powie.

Nauka idzie mu dobrze. Rozwija się. Ma zdolności, ale nie ma ich świadomości i dlatego nie dowierza sobie i uważa się za przeciętnego zakonnika. Jak Pan Bóg da mu zdrowie, będzie z niego wielki mnich.

Схм. Іполіт (Іван Бенькалович)

Bardzo zrażliwy, uczuciowy i z gruntu dobry chłopak, ale nie jest jeszcze mnichem, choć już po wiecznych ślubach. Mam wrażenie, że ma wielkie trudności z czystością. Pewnie dość często musi upadać i to jest przyczyną krętactw, jakich się dopuszcza. Brak mu cywilnej odwagi. On jest jednym z tych, którzy byli pod wielkim wpływem o. dr. Kładocznego.

Przebudzają się w nim zdolności. Dusz poetyczna. Czytałby poezje i powieści. Ma łatwość w wyrażaniu swych myśli szczególnie na piśmie i zaczyna zdobywać się na samodzielne i oryginalne podejście do prawdy.

Nadprzyrodzone życie bardzo mało świadome. Ostrożnie, bo jest skrytym.

o. diak[on]. Nikodem (Никола Стецура)

Mnich dobry, pokorny, dość pozwala sobie zwrócić uwagę i stara się szczerze o poprawę.

Z nauką idzie mu b[ardzo]. ciężko. Chodzi tylko na moralną i liturgikę. Ambicje niewspółmierne ze zdolnościami.

Posyłam go, bo od czasu, kiedy został diakonem Wartołomejem – razem z nim – mam wrażenie pod wpływem o. Kład[ocznego]. w ektenijach modlą się za „narid i za «покорення по ноги його всякого врага і супостата».

Może więc on będzie tą nitką do kłąbka.

Український переклад характеристик

Схм. Мартин (Михайло Мартинюк)

Монах добрий. Щиро старається про поступ у духовному житті. Однак при всьому цьому є в ньому щось ненормальне, хоча досі не знаю що. Хворий на сухоти (на туберкульоз).

Апетит також має хворобливий. Про себе говорив би завжди, тільки-но розмова зайде на цю тему. При своєму надмірному прагненні щирості є дволикий. Минулого року належав до крайньої опозиції щодо мене, а цього року, як до мене доходять чутки, — уже за мене.

Здібності має непересічні. Радіє з цього як дитина і як дитина хвалився б своїми творами, але цю дитячу простоту псує гордість, через що не виключені «покірні вихваляння».

Дуже вульгарний/простацький (тривіальний), що дуже шкідливо діє на оточення. О. ігумен звертав йому на це особливу увагу, але бачу, що це не подіяло. Причина цієї грубошкірості мусить бути не у вихованні, а в душі. Один із найважчих типів для ведення (духовного проводу).

О. Вартоломей (Василь Григорчук)

Монах добрий. Працьовитий, суворий до себе, послушний, покірний. У відношенні до настоятелів, може, трохи боязкий. Маю враження, що був під великим впливом о. Кладочного. Є націоналістом. Поїздка на Святий Хрест (минулого року) з о. Клад[очним] могла посприяти розвиткові націоналізму. Один є «деутером», а другий — моїм заступником.

Схм. Ювеналій (Йосиф Мокрицький)

Монах дуже добрий: жертовний, поміркований, уміє терпіти і не боїться страждань, послушний — словом, жоден настоятель не повинен на нього нарікати/наражатися.

Можна його питати як дитину — і як дитина відповість. Він також може кинути трохи світла на націоналістичний рух на курсі. Я нікого ані посередньо, ані безпосередньо не питав, бо боюся, щоб це не було погано зрозуміле. Ваша Ексцеленціє, можете це зробити.

Маю враження, що для нього досконалість душі є найважливішою. Щодо науки — важко мені дати оцінку. У всякому разі він уже починає орієнтуватися і «комбінувати» (міркувати/узгоджувати), з чого я радію.

Схм. Геронтій (Григорій Лях)

Дуже добрий монах. Простий, послушний, справді дитина. Послідовно йде дорогою досконалості. Як монахові і студентові нічого закинути не можу (звісно, не беручи до уваги людської немочі).

Він щирий, відкритий, правдомовний. Прошу в якійсь формі спитати його про націоналістичний рух на курсі: може, він скаже щось конкретне.

Наука йому йде добре. Розвивається. Має здібності, але не має їх усвідомлення, тому не довіряє собі і вважає себе пересічним монахом. Якщо Бог дасть йому здоров’я, буде з нього великий монах.

Схм. Іполіт (Іван Бенькалович)

Дуже вразливий, емоційний і в основі добрий хлопець, але він ще не є монахом, хоч уже після вічних обітів. Маю враження, що має великі труднощі з чистотою. Певно, досить часто мусить падати, і це є причиною викрутасів/крутійств, до яких вдається.

Бракує йому цивільної відваги. Він один із тих, що були під великим впливом о. д-ра Кладочного.

Пробуджуються в ньому здібності. Поетична душа. Читав би поезії і романи. Має легкість у висловлюванні своїх думок, особливо на письмі, і починає здобуватися на самостійний та оригінальний підхід до правди.

Надприродне життя — дуже мало усвідомлене. Обережно, бо він потайний.

О. дияк[он]. Никодим (Микола Стецура)

Монах добрий, покірний, дозволяє досить легко звернути собі увагу й щиро старається виправлятися.

У навчанні йому йде д[уже] важко. Ходить тільки на моральну [теологію] і літургіку. Амбіції невідповідні до здібностей.

Посилаю його, бо від часу, коли він став дияконом Вартоломея — разом із ним — маю враження, [що вони] під впливом о. Клад[очного]. В ектеніях моляться за «нарід і за “покорення під ноги його всякого врага і супостата”».

Отже, може він буде тією ниткою до клубка.

 Копії оригіналів