Коротке пояснення для вірних помилок у публічних висловах і дописах отця Назарія Заторського

Дорогі у Христі!

Як священник і богослов почуваюся зобов’язаним пояснити вірним, де саме полягає помилка мого співбрата о. Назарія Заторського. Це потрібно зробити спокійно, ясно і відповідально, щоб уникнути згіршення та зберегти довір’я людей до Церкви.

Йдеться не про особисту полеміку, а про справу віри та вірності Христові. Тому подам кілька пунктів.

1. Богословська помилка

• Розмивання різниці між гріхом і чеснотою.

  
  

  У своїх публічних дописах і дискусіях на медійних платформах о. Назарій фактично ставить під сумнів ясне вчення Католицької Церкви щодо гріха. Він говорить про явища (гомосексуальна поведінка, гендерна ідеологія), які Церква однозначно називає гріховними (ККЦ 2357–2359), так, ніби вони можуть бути прийнятими або навіть позитивними.

  
  

• Зрада суті проповіді.

  
  

  Священник покликаний проповідувати Слово Боже «вчасно і невчасно» (2 Тим 4,2), а не лестити слухачам чи адаптовувати його під ідеологічні вимоги світу. Тут відбувається підміна місії: замість того, щоб вести до Христа, вірним пропонується інша «правда».

  
  

2. Методологічна помилка

• Підміна богословської герменевтики ідеологічними схемами.

  
  

  Богослов’я має свій метод: тлумачити Об’явлення у єдності з Традицією та Учительством Церкви. Отець Назарій же переносить категорії сучасних ідеологій (гендерних, соціологічних) у богослов’я, роблячи їх мірилом.

  
  

• Втрата критерію єдності.

  
  

  Справжнє богослов’я починається від єдності з Церквою. Якщо немає єдності з Магістеріумом, то богослов’я втрачає сенс і стає особистою публіцистикою чи ідеологією.

3. Наукова помилка

• Нехтування автентичними джерелами.

  
  

  У науковому богослов’ї першими критеріями є Святе Письмо, Отці Церкви, документи Соборів і Катехизм. У його працях відсутня системна опора на ці джерела. Замість цього бачимо довільні інтерпретації та емоційні міркування.

• Відхід від консенсусу богословської традиції.

  
  

  Справжня наука визнає: віра є передана Церквою і вірність їй є критерієм. Якщо цього немає, тоді мова йде не про богослов’я, а про індивідуальні ідеї, які можуть суперечити науці віри.

4. Фундаментальна методологічна вада: прирівнювання науки до Одкровення

• Порівняння наукових теорій з ученням Церкви.

  
  

  Отець Назарій ставить на один рівень гіпотези сучасної науки та незмінне вчення Церкви. Але наукова теорія, навіть найпоширеніша, є завжди тимчасовою інтерпретацією фактів і може бути переглянута. Вчення Церкви ж має джерело в Одкровенні — воно незмінне у вірності Христу.

  
  

• Сумнівність «науковості».

  
  

  Деякі теорії, на які він посилається, насправді є псевдонауковими, бо не відповідають критеріям наукової перевірки й верифікації. Таким чином, відбувається подвійна підміна:

  
  

  1. псевдонаука видається за «науку»,

  2. а «наука» ставиться на один рівень із вченням Церкви.

  3. Це — методологічна катастрофа, бо веде до того, що правда Одкровення перестає бути мірилом, а зводиться до однієї з «думок».

  
  

Підсумок і застереження

Перед нами не просто приватна думка одного священника, а небезпечна тенденція:

• богословськи — це применшення гріха і перекручення Євангелія;

• методологічно — це підміна богослов’я ідеологічними схемами;

• науково — це нехтування джерелами і опертя на сумнівні теорії;

• фундаментально — це прирівнювання тимчасових людських теорій до Божого Одкровення.

Таке вчення вводить людей у згіршення, підриває авторитет Церкви й може стати причиною втрати віри.

Заклик до вірних

Дорогі брати і сестри!

Будьмо пильні. Віра не будується на модних ідеологіях чи наукових гіпотезах, а на Ісусі Христі, який є дорогою, правдою і життям (Йо 14,6).

Коли чуємо голоси, що розмивають правду і гріх, пам’ятаймо слова апостола Павла:

«Коли б навіть ми або ангел з неба почав вам благовістити не те, що ми благовістили вам, нехай буде проклятий!» (Гал 1,8).

Єднаймося навколо Христа і Його Церкви. Тільки так збережемо чистоту віри й зможемо передати її наступним поколінням.

Таким чином, помилка о. Назарія Заторського є багатовимірною: богословською, методологічною, науковою і фундаментальною. А наш обов’язок — стояти твердо у правді Христового Євангелія, щоб не піддатися «мудрості світу цього», яка в Божих очах є глупотою.

Єрм. Юстин Бойко, студит

Доктор богословʼя та патристичних наук

Інституту «Августиніянум», Рим

Львів, 14 вересня 2025 року Божого

У свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього