Успенської Лаври в Уневі Ігумену Климентію і з братією мир і о Господі радуватися !
Я смиренний Митрополит Галицький Андрей чиню відомо всім взагалі і кождому з осібна отсею грамотою моєю що слідує:
Року Божого 6868 а спасення роду людського 1360 заснований монастир в Уневі. Князь Федір Любартович землею вивінував і церкву Божу во імя Успенія Пречистої Богоматери року Божого 1400. Докінчити коштом своїм поміг і випосажив.
Король польський Володислав Ягайло вже р.Б. 1401 грамотою своєю виданою в Глинянах, усі права власности отсему монастиреві в Уневі потвердив, а його наслідник грамотою р.Б. 1443, в Сяноку даною, опікуном і оборонцею монастиря і його земель в Уневі, Якторові і Млинівцях – князя Михайла Пинського-Ольшанського встановив.
Після віднови Владичного престола у Львові 1540 р. монастир сей прийшов під руку Єпископа Львівського Макарія Тучапського і постепенно дійшов був строгим чернечим життям по правилам Студійського Уставу, яке ще більше Іов Княгиницький досвідом з Афону р.Б. 1600 скріпив до великого значіння.
Серед широких верстов народних проявили черці свою спасенну діяльність не тільки наукою і прикладом належного богоугодного життя християнського, але і працею на полі освіти, що плила від р.Б. 1600 на протязі більше століття з монастирської печатні при наших незабутніх предках Варлаамі і Афанасієві Шептицьких.
В часі зменшеня числа монастирів у Галичині за Цісаря Йосифа ІІ діяльність монастиря в Уневі була 1790 року припинена, а майно його із землями і будинками в Уневі і Якторові було передане 1815 року Гр[еко]. Кат[олицькому]. Львівському Митрополитові, як добра столові.
Року Божого 1914 після пожежи Лаври в Камениці у Боснії і знищення цілковитого в Скнилові пересилав Я смиренний Митрополит Галицький Андрей братію монашу сих Лавр до Унева і віддав їй часть митрополичих земель в Уневі для удержаня Лаври і сиротинця.
І ото після тяжкого лихоліття великої світової війни благословив Господь наш Ісус Христос за молитвами Пречистої Діви Богоматери в церкви Успення в Уневі, від віків прославляємої, наповнитися давнім келіям монашим многолюдним життям Лаври.
Коли люті часи війни знищили будинки і хозяйство рільне в Уневі та вложили на Митрополію у Львові великий тягар віднови сього хозяйства і відбудови, братія монаша невтомними трудами власних рук своїх, своїм соборним розумом і життям у любові Божій не тільки двигнула рільну господарку і відбудувала Лавру, але ще створила захист для сиріт і великий осередок виховання і науки у всяких ремеслах для хлопячої молоді і убогих сиріт воєнних.
Благословення Господнє осінило Успенську Лавру Унівську, що поновила по довгих літах перерви великі заповіти строгого монашого життя по правилам вікодавнього Студійського Уставу, яке колись цвило в Уневі та по всім скитам і Лаврам Руси і України.
Тож Я смиренний Митрополит Галицький Андрей, поставлений для зберігання добра Церкви Божої і її благотворної діяльности серед народа християнського Руси і України, ідучи за очевидною волею Божою, для усунення всяких сумнівів щодо правного істновання Успенської Лаври Унівської, отсею грамотою установляю, відновляю і закріпляю Успенську Лавру Унівську по правилам монашого Студійського Уставу.
Щоби се богоугодне діло монашого трудового життя для добра вічного душ їх власних, та спасення душевного і двигнення з нужди народу землі української могло розвиватися, процвитати і бажані плоди по всі часи як і з примірного рільного хозяйства так і з варстатів ремісничих приносити, та для забезпеченя прожитку самим монахам і вбогим сиротам-вихованкам сирітського захисту Успенською Лаврою веденого, Я смиренний Митрополит Галицький Андрей даю сій Успенській Лаврі Унівській потрібну квоту грошеву на закупно в Уневі рілі, сіножатий, лісу, пасовища із господарскими і мешкальними будинками. А що за згодою Собору Крилошан Митрополичої Капітули у Львові і за благословеням Апостольської Столиці на сплату дальшої части належитости за закуплену маєтність у Зарваниці Гр[еко]. Кат[олицька]. Митрополія у Львові продає певні частини дібр столових в Уневі, то дозволяю сим Успенській Лаврі Унівській набути їх на власність.
Благословення Всемогучого Бога, любов Господа Спаса нашого і благодать Святого Духа нехай будуть на святій Успенській Лаврі Унівській по всі дні життя братії монашої і їх вихованків-сиріт народу нашого землі української. А в молитвах Ваших не забувайте помянути смиренного Митрополита Галицького Андрея. ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
Грамоту сю даю в Святоюрській катедрі Греко-Католицької Митрополії у Львові в день Успенія Пресвятої Богородиці Діви Марії пятнацятого серпня в літа від сотвореня світа 7433, а спасеня роду людського тисяча девятьсот двацятого пятого і стверджую моїм власним підписом та митрополичою печатю.
Андрей,
Смиренний Митрополит Галицький
Александр Бачинський,
Архидияконь і Декан Митр[ополичої]. Капітули,
Вікарій генеральний
о. Тит Войнаровський,
апостольський пронотар
о. Теофіль Бобикевич,
крилошанин
о. Олександр Ковальський,
крилошанин і нотар М[итрополичий].
Андрей Білецький,
Предсідатель Митроп[оличої]. Кон[систорії].
о. Алексій Пясецькій,
пралат схолястик
о. Леонтий Куницький,
пралат