Про нововисвячених ієреїв Францисканців у Тернополі Сьогодні я мав велике щастя служити у Тернополі у храмі свв. Апостолів Петра і Павла Отців Францисканців. Так є. Це саме той славний храм, у якому кожного року організовують найбільший в Україні (а може у світі) Різдвяний вертеп. Однак, цього разу тут зібралося дуже багато люду Божого, священиків, монахів і монахів, бо сьогодні в згаданому храмі владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівська архиєпархія

Христова Церква має унікальну природу: заснована самим Богом, але складається з людей – праведних і грішних, більш здібних і менш, вчених і не дуже, високих і малих, худих і … харихматичних. Бог кожного з них кличе в особливий час і спосіб, щоби вони відчитали і сповнили місію, для якої були створені і покликані. І вже від самої людини залежить, наскільки якісно і ефективно вона використає Богом даний час життя, який, на превеликий жаль або на щастя, є обмеженим. Сьогодні піс

Про загальне «Політика – це болото», «політика – це бруд», «політика – це суцільне зло» – самі такі вислови можна найчастіше почути з уст пересічних людей, львів’ян особливо. В той же час політика – це нерозривна частина нашого життя так само як бізнес, наука, освіта, тощо. У класичному розумінні (за Арістотелем) політика є мистецтвом управління державою. Вона покликана у цивілізованій формі так гуртувати суспільство, щоби воно стреміло до осягнення спільного блага. Якщо ж бу

У часи мого дитинства побачити священника було великим привілеєм. Коли я вперше побачив священника, мені здавалося, що я побачив самого Бога. Священники були рідкістю, бо це покликання було надзвичайно небезпечним для радянської влади. А бути священником Української Греко-Католицької Церкви означало бути завжди готовим бути арештованим, вивезеним на Сибір, розстріляним. Бути священником у ті часи не те, що було немодно. Воно було вкрай небезпечно і смертельно. Тому священникі