top of page

Слово з нагоди презентації Біографії отця Климентія Шептицького авторства д-ра Івана Матковського



Сьогодні справді особливий день. У світовій історії про нього не згадають, адже на світовий арені на сталося ніяких надзвичайно важливих геополітичних змін. Але, він є і залишиться важливим принаймні для тих, які сьогодні зібралися тут у Архикатедральному Соборі Святого Юрія з нагоди презентації унікальної книги – першої повної наукової біографії блаженного Климентія Шептицького, рідного брата праведного митрополита Андрея. Її автором є Іван Матковський, науковий співробітник Постуляційного Центру Монастирів Студійського Уставу. Його ім’я поза всякими сумнівами від сьогоднішнього дня будуть згадувати усі дослідники спадщини Климентія Шептицького, адже він перший успішно зреалізував спробу написання повноцінної біографії цього великого мужа нашої Церкви. Сьогодні слід також звернути увагу на те, що з усіх блаженних проголошених Папою Іваном Павлом ІІ у 2001 році у Львові, тільки отець Климентій нарешті отримав належне наукове біографічне оформлення. Все це показує нам, що перед українськими істориками, богословами, тощо ще дуже багато роботи.


Той, хто прийшов на презентацію Біографії блаженного Климентія Шептицького, запитував, мабуть, себе по дорозі про те, чому саме на сьогодні заплановане це дійство. Справа у тому, що саме 22 грудня 1917 року в день Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці Святою Анною у каплиці Митрополичих палат з рук свого рідного брата митрополита Андрея Шептицького отець Климентій прийняв Схиму, яку літургійні книги називають Малим Ангельським образом. У цей день він зміг нарешті урочисто перед Церквою засвідчити те, що носив у своєму серці ще з малих літ – цілковито посвятитися Богу у монашому покликанні. Саме так, адже дослідження, яке сьогодні презентуємо, виразно засвідчує, що бажання монашого життя вперше з’явилося в нього ще в юнацтві, але потрібно було довшого часу, щоб воно врешті дозріло до своєї повноти.


З огляду на те, що сам автор книги розкаже про особливості постаті блаженного Климентія Шептицького, які йому вдалося відкрити в часі дослідження, я зосереджуся на структурі презентованого сьогодні видання та його унікальності.


Отож, відкриваючи титульну сторінку книги, уважний читач зверне увагу на повну її назву, яка звучить так: «Д-р Казимир граф Шептицький – отець Климентій: польський аристократ, український ієромонах, Екзарх Росії та Сибіру, Архимандрит Студитів, Праведник народів світу, блаженний Католицької Церкви (1869-1951). Біографія».

Вже з самої назви можна зрозуміти, що автор у своєму науковому дослідженні постаті отця Климентія намагався охопити весь період його життя, включно з періодом його прослави після смерті. Через це праця є справді досить об’ємною, яка нараховує 663 сторінки і поділена на 17 розділів, з яких на останній складаються спогади сучасників отця Климентія та членів родини Шептицьких. Деякі з цих спогадів, хоча і були раніше знаними в науковому світі, вперше перекладені українською мовою і знайшли своє місце у цьому виданні.


Особливістю структури книги є те, що читач, після розлогого ознайомлення з історією родоводу Шептицьких, має можливість слідкувати біографію Казимира графа Шептицького, а опісля отця Климентія Шептицького від моменту його народження до блаженної кончини. На кожній сторінці у правій верхній частині є вказаний рік біографії, який на даний час описує дослідник. Таким чином її читання стає не тільки приємним і корисним, але ще й дуже зручним, особливо для тих, які бажають швидко запізнатися з подіями у житті отця Климентія Шептицького, що сталися саме того чи іншого року.


Але, найбільшою цінністю презентованої сьогодні Біографії є її змістовне наповнення. Вона є багатою передовсім тому, що автор опирається на дуже багатьох історичних джерелах. В першу чергу це є архівні матеріали, які ще ніколи не публікувалися або публікувалися частково. Це є і матеріали Центрального Державного Історичного Архіву у Львові, Архіву Постуляційного Центру Монастирів Студійського Уставу УГКЦ, архівів різних органів влади радянського періоду, архіву родини Шептицьких, тощо. Особливістю праці автора з архівним джерелом є те, що він віддає перевагу самому носію архівної інформації над власною інтерпретацією. Таким чином дану Біографію вже тепер можна сміливо назвати джерельною базою для усіх наукових досліджень, які з’являться у майбутньому.


Родзинкою усіх наукових публікацій д-ра Івана Матковського є те, що він завдяки поєднанню тексту і образу дає можливість читачеві читати текст з великою насолодою і завзяттям. Про що веду мову? Справа у тому, що в часі праці над Біографією автор дуже солідно аж до скрупульозності опрацював усі згадки про отця Климентія чи родину Шептицьких, які з’являлися у періодиці того чи іншого періоду. Окрім цього, автору завдали немало труду і часу пошуки фотографічного матеріалу, який збагачує видання, а сама книга набирає усіх необхідних рис альбомного видання. Через це, читач, який візьме до рук цю книжку, має змогу слідкувати думки автора дослідження і одночасно закріплювати їх фотографічними архівними матеріалами, чи то у формі факсимільних копій архівних матеріалів, чи то у формі раритетних фотографій. Усе це вміле поєднання різних матеріалів є ділом рук неперевершеної львівської художниці Лесі Квик, яка вже кілька років активно працює у команді Постуляційного Центру Монастирів Студійського Уставу.


Повертаючи до змісту видання, слід сказати, що д-р Іван Матковський опрацював дуже солідно до сих пір майже незнаний для ширшого загалу так званий світський період життя отця Климентія Шептицького. Листи Софії Шептицької, які частково збереглися у машинописі і на даний час є надбанням згадуваного неодноразово Постуляційного Центру дозволили автору привідкрити навіть деякі таємниці обставин приходу на світ маленького Казимира. Роздуми матері про дитину, яку вона носить під серцем і яка очікує свого приходу на світ є такими, які дозволяють зрозуміти не тільки постать самого отця Климентія, але і середовища у якому він народився, зростав, виховувався, тощо.


Завдяки презентованому сьогодні виданню ми довідуємося досить детально про те, які проходили дитячі та шкільні роки Казимира, як він навчався в Ягелонському Університеті і коли вперше почав роздумувати про монаше покликання, як здобував освіту в знаменитих на той час навчальних закладах в Мюнхені, Парижі, Відні, Кракові, як проявив себе як політик у статусі посла австрійського парламенту, тощо. Досить багато місця автор дослідження присвячує праці Казимира графа Шептицького на суспільно-громадській ниві, зокрема як голова Галицького Лісового Товариства та чільний діяч Господарського Товариства.


Висвітвливши детально світський злет життя Казимира д-р Іван Матковський делікатно підводить читати до моменту вибору монашого покликання. Щодо цього, у сучасній науковій літературі існують видання, які проливають світло на цю проблематику. Але висвітлення цієї теми автором цього видання справді заслуговує особливої уваги. Він виразно показує отця Климентія як того, який стоїть завжди поруч з рідним братом митрополитом Андреєм у справі служінні Богу і Церкві. Водночас, він звертає увагу на особливості особи отця Климентія, які були притаманні тільки йому і намагається показати, що архімандрит Студитів, який свого часу був кандидатом на єпископа-помічника з правами наслідства на Львівському престолі, був оригінальним і унікальним гравцем на тогочасному церковному полі.


Іван Матковський окрему увагу звертає на отця Климентія як рятівника єврейського народу у часі Другої Світової Війни, а також як Екзарха для вірних східнього обряду Росії і Сибіру. Справді, дивний збіг обставин, але так склалося, що йому як Екзархові вірних в Росії довелося самому скласти свої кості як мученика разом зі своїми вірними у Володимирі над Клязьмою. Вірний пастир, який не покинув своє стадо навіть після своєї смерті.


При цій нагоді неможливо не сказати кілька слів і про самого автора книги д-ра Івана Матковського, адже не усі навіть з тут присутніх добре його знають. Іван народився у с. Матків на Турківщині. Закінчив з відзнакою Тухольську середню школу, а опісля філологічний факультет Дрогобицького державного університету ім. Івана Франка. Після короткої викладацької роботи, у 2006 році вступив на докторантуру до Вармінсько-Мазурського Університету у Польщі, який закінчив здобуття наукового титулу доктору філософії. Іван є автором багатьох наукових публікацій, зокрема присвячених літературній спадщині великого Каменяра. Він також є Членом національної спільки журналістів України, автором та організатором багатьох акцій, спрямованих на популяризацію спадщини Шептицьких. Разом зі своєю дружиною Іванною Нованівською виховують двоє діточок.


Той, хто слухає цей біографічний нарис Івана Матковського, може зрозуміти, як йому було непросто як голові сім’ї і так активному громадському діячеві трудитися над зібранням та опрацюванням матеріалів, які вилилися у Біографію блаженного Климентія. При цій нагоді хочу також скласти величезну подяку дружині Івана Іванні за терпеливість по відношенню до чоловіка, коли він писав цю так важливу книжку. Слід також згадати, що д-р Іван Матковський є дуже близький Студитам, адже в його родині були монахи монахи Студити – Віталій і Михайло Матковські. Коли б в Студитах засновувався третій Чин, то Івана слід було б вписати одним з перших до цього списку, очевидно, тільки за його бажанням.


Мені надзвичайно приємно презентувати сьогодні цю книжку, адже вона виходить напередодні 150-ліття від дня народження блаженного Климентія Шептицького. Вона є тією, яка розпочинає цей ювілей, який святкуватимемо як на державному так і на церковному рівнях. Хочу також сказати, що Постуляційний Центр Монастирів Студійського Уставу на має наміру спочивати на лаврах слави, але вже готує до видання серію публікацій джерельних історичних документів, які відносяться до історії Студійського чернецтва в Україні, нововіднайденого унікального твору авторства отця Климентія про рідну матір Софію Шептицьку, його кореспонденції з рідним братом митрополитом Андреєм, з монахами студитами, тощо. Маємо надію, що 150-літній ювілей від дня народження блаженного Климентія Шептицького стане дуже плідним саме під оглядом публікацій джерельних матеріалів, які стануть опісля предметом дослідження наступний поколінь науковців та причиною популяризації його особи.


І насамкінець. Хтось може запитати: для чого служать ось усі ці ювілеї, пам’ятні дати ? Чи вони потрібні людям, які вже осягнули остаточну ціль свого і оглядають обличчя Боже ? Так, їм ці дати та ювілеї точно не є потрібними, але вони потрібні нам, бо такі постаті як отець Климентій Шептицький вчать і показують нам дорогу до Бога. Вона вчать нас, як слід жити і які цінності в житті поставити за основу, щоби і дорогою святості простувати і залишитися просто добрими людьми.


Один з тих, на кого вплинула дуже сильно постать отця Климентія був єврей, якого він врятував в часі воєнних лихоліть. Це був знаний світовий економіст Курт Левін. Саме він кількаразово свідчив у беатифікаційному процесі митрополита Андрея, про що залишив пам’ять у своїх спогадах. У них, він зокрема згадує і про Климентія Шептицького. Ось, що він, єврей, пише про нього:


«Климентій фактично був моїм наставником і під час інших багатьох зустрічей тактовно говорив зі мною про те, які життєві шляхи відкриються для мене після війни, - звісно, якщо я буду живий. Він наголошував, що не треба жалкувати зусиль для здобуття освіти і що освіта стане найкращим способом почати нове життя по війні. Він також наголошував на важливості дотримання засадничих цінностей. Він звертав увагу – і мою, і своїх монахів, - на те, що цінності легко плекати вдома або в монашій спільноті. Але справжні випробування, завжди підкреслював Климентій, настають, коли людина залишається сама і може розраховувати лише на власні духовні сили. (…) Минуло десять буремних років, а я й далі користувався у своєму житті тією шкалою життєвих цінностей і тим загальним напрямом, що їх отримав від Климентія» .


Пам’ятаймо про ці слова, особливо тоді, коли читатимемо рядки книги, що її ми сьогодні презентуємо!


Єрм. Д-р Юстин Бойко, студит


Керівник Постуляційного Центру

Монастирів Студійського Уставу УГКЦ


Львів, 22 грудня 2018 року Божого

Архикатедральний Собор св. Юрія

bottom of page