Розлучення сімей - невидима загроза майбутнього України.
- Єрм. Юстин Бойко, студит

- 24 квіт.
- Читати 3 хв

За офіційними даними Міністерства юстиції України, у 2024 році в країні було зареєстровано 150 210 шлюбів, що на 19,3% менше, ніж у 2023 році. Водночас кількість розлучень зросла на 42,2% і склала 34 290 випадків .
📊 Основні показники за 2024 рік:
Шлюби: 150 210 (зменшення на 19,3% порівняно з 2023 роком)
Розлучення: 34 290 (збільшення на 42,2% порівняно з 2023 роком)
Співвідношення шлюбів до розлучень: в середньому 4,4 шлюби на одне розлучення
📍 Регіональна статистика:
Найбільше розлучень:
Київ — 2 118
Дніпропетровська область — 1 404
Харківська область — 1 148
Найменше розлучень:
Закарпатська область — 224
📈 Динаміка за останні роки:
2022:
Шлюби: 222 890
Розлучення: 17 890
2023:
Шлюби: 186 000
Розлучення: 24 110
2024:
Шлюби: 150 210
Розлучення: 34 290
Ці дані свідчать про тенденцію до зменшення кількості шлюбів та зростання кількості розлучень протягом останніх трьох років .
Ось структурований огляд причин розлучень в Україні, зокрема за 2024 рік, з акцентом на морально-духовні чинники, а також соціальні, економічні, психологічні та юридичні. Такий підхід дозволяє побачити комплексність проблеми.
Причини розлучень:
систематизований огляд
I. Морально-духовні причини
(найглибші й часто невидимі)
1. Втрата сенсу подружнього союзу
Шлюб перестає сприйматися як святий союз, а редукується до угоди співжиття (таке собі ТзОВ)
Люди не мають усвідомлення покликання до подружжя як дороги жертви, вірності, терпіння.
Папа Франциск, Amoris Laetitia:
«Культура тимчасового — велика загроза подружжю. Люди входять у шлюб із думкою про запасний вихід».
2. Відсутність молитви і духовного життя
Подружжя без спільної молитви втрачає джерело примирення.
Брак участі в церковному житті робить шлюб уразливим до впливу культури егоїзму.
3. Підміна любові почуттями чи сексуальністю
Плутання закоханості з жертовною любов’ю.
Секс і привабливість стають основою — а не наслідком — подружньої єдності.
св. Йоан Золотоустий:
«Любов не шукає свого, а служить іншому. Шлюб — це школа чеснот, а не пристрастей».
II. Психологічні причини
1. Невміння долати конфлікти
Відсутність навичок діалогу, емоційного слухання.
Поширені «пасивна агресія» або емоційна відстороненість.
2. Інфантильність або незрілість подружжя
Люди не готові до відповідальності.
Шлюб укладається на етапі емоційної незрілості, часто «втечею» від батьківського дому.
3. Травми дитинства
Насильство, відсутність батька/матері в дитинстві повторюється у власній родині.
III. Соціальні причини
1. Війна та вимушене розлучення
Подружжя змушене жити в різних країнах (чоловік в Україні, жінка за кордоном).
Стрес, розлука, відсутність контакту спричиняють охолодження стосунків.
2. Вплив масової культури
Гламуризація зради, індивідуалізму, «життя для себе».
Мережі (Instagram, TikTok) провокують заздрощі, ревнощі, спокусу.
3. Тиск оточення
Друзі чи родичі «підштовхують» до розлучення замість допомогти врятувати союз.
IV. Економічні причини
1. Безробіття або нерівномірна фінансова відповідальність
Фінансові труднощі стають тригером сварок.
Втрата поваги до партнера через неспроможність забезпечити родину.
2. Міграція заради заробітку
Один із подружжя живе за кордоном, зникає близькість.
Довготривала розлука провокує подружню зраду.
V. Юридичні та адміністративні чинники
1. Спрощення процедури розлучення
В Україні процедура може бути досить простою — за взаємною згодою через РАЦС без суду.
Це робить рішення про розлучення легшим емоційно і юридично.
VI. Особисті/ситуативні причини
Алкоголізм, наркоманія, насильство в сім’ї
Зрада, подружній егоїзм, сексуальна несумісність
Народження дитини з інвалідністю або смерть дитини
Наявність залежностей (в т.ч. ігрова, порнографічна тощо)
Висновок
«Немає двох людей, які не могли б зберегти свій шлюб. Але потрібні троє — чоловік, жінка і Бог».
(Отець Юзеф Тішнер)
Розлучення — не лише юридична подія, а симптом глибшої кризи любові, віри і відповідальності. Найбільш глибинними причинами залишаються морально-духовні викривлення, які можна вилікувати тільки через духовне навернення, супровід і прощення.
Тому, нам усім слід дуже добре думати, бо якщо не буде Українців, не буде і України! Принаймні тієї омріяної поколіннями!