"Обличителенъ гласъ" Євгена Бойка про ЛГБТ, Церкву і Юстина Бойка

Щойно побачив публічний допис Євгена Бойка, керівника справами виконавчого комітету Львівської міської ради, під назвою: «Скандал між священниками на тему ЛГБТ: чи від цього виграла Церква?», який з’явився 19 вересня ц.р. о 19:50 на відомому інтернет-сайті zaxid.net.

Цей сайт є головною інформаційною платформою нашого мера Андрія Садового, його найближчого оточення у Львівській міській раді та поза нею. Тут відпрацьовуються й експериментуються всі інформаційні посили мерії. Слід визнати, що ця платформа справді належить до найбільш впливових у Львові та загалом у західному регіоні України. Проте, коли йдеться про її об’єктивність, то вона далеко від елементарних норм моралі й правди. На ній завжди висловлюються «правильні» люди, заздалегідь визначені редакцією у межах її політики.

До таких «правильних» людей, чи не єдиним серед священників УГКЦ, які мають власну сторінку на zaxid.net, є священник Назар Заторський. Він останнім часом опинився у центрі скандалу з УКУ, а згодом і з власною єпархією св. Володимира в Парижі, до якої належить канонічно. Завершилося це тим, що Преосвященний владика Гліб Лончина, єпископ згаданої єпархії, видав офіційний комунікат, у якому ствердив: «Висловлені о. Назарієм погляди Єпархія розцінює як такі, що суперечать віровченню Католицької Церкви та спричиняють сум’яття і згіршення серед вірних (…), а також ставлять під сумнів істини віровчення, чітко викладені в Катехизмі Католицької Церкви».

Але повернімося до допису Євгена Бойка, якого я знаю особисто і який є не останньою людиною у Львівській міській раді. Коли на головному пропагандистському сайті мера свою думку висловлює Євген Бойко, це не випадково. За цим завжди стоїть або його власний задум, або колективний інформаційний посил оточення мера. Отож, перейду до аналізу його допису.

Автор одразу визначає, як бачить «конфлікт». Він пише, що «йдеться про зіткнення думок навколо теми ЛГБТ і Церкви». Виступаючи у ролі арбітра, він риторично запитує: «Що це дало Церкві?» та «Чи можна це вважати перемогою однієї зі сторін?»

Далі, вдаючись у своєрідний епістемологічний аналіз поняття «перемога», Євген доходить висновку, що «всі ці скандали, чвари та компромати, незалежно від того, чи стосуються вони УГКЦ, ПЦУ чи навіть УПЦ МП, народжують лише одне: виправдання для тих, хто відвернувся від Церкви. У медицині про це кажуть: “Одне лікує — інше калічить». З огляду на це він закликає діяти по-євангельськи: «Якщо згрішить твій брат проти тебе, йди і докори йому віч-на-віч, – говорить Христос. Не цілому світові, а йому особисто. І тільки наприкінці, якщо він відмовляється прийняти упімнення, скажи Церкві. І знову ж таки – Церкві, а не цілому світові».

Той, хто прочитає допис Євгена Бойка, може захопитися його мудрим і євангельським підходом! І що ж сказати? Чоловік закінчив Львівську православну богословську академію ще за часів її провідних постатей і був наближений до відомого ієрарха УПЦ у Львові митрополита Андрія Горака. Тому після прочитання його тексту я, як богослов, можу щиро аплодувати збереженому в серці Євгена богословському ремеслу.

Але час робить своє. Якщо богословське ремесло не практикувати щодня, а перебувати у політичній орбіті, то мимоволі починаєш поєднувати святе з грішним і шукати спорідненість між Афінами та Єрусалимом, як казав Тертуліан. І, власне, аналізуючи допис Євгена Бойка, стає зрозуміло: його мета не богословська, а політична.

Чому? Тому що саме zaxid.net став у Львові єдиною платформою, де мій співбрат у священстві, але, на жаль, загублений, публічно захищав гей-парад, оправдовував поведінку Христини Соловій у храмі св. Андрія, а тепер ще й висловився про «нещасну» студентку, яку УКУ не прийняло до колегіуму.

І що цікаво! Першим, хто відреагував на допис о. Назарія Заторського, був професор УКУ, завідувач кафедри політології, мій добрий товариш Юрій Підлісний. Він написав: «Після тривалої недуги помер священник Назарій Заторський. Ні, ні. Назарій Заторський живий, але священник у ньому помер. Після тривалої світоглядної недуги. Помолімося за його навернення». Згодом він вибачився, чим засвідчив велич і благородство душі, але водночас і глибоке вболівання за священника. Євген Бойко, прекрасно це знаючи, не наважується зачепити Юрія Підлісного, а навпаки стверджує голосно, що «лише завідувач кафедри політичних наук УКУ Юрій Підлісний намагався підійти до питання обґрунтовано».

Але ж потрібно когось зробити винним у скандалі. І тут Євген Бойко, як це вже роками робить редакція zaxid.net в центрі скандалу пов'язаного з о. Назарієм Заторським ставить чомусь мою скромну особу, хоча про це останніми тижнями тільки ліниві не висловлювали своїх думок. Необізнаний читач відразу подумає, що це два священники посварилися й дали згіршення людям.

Але це відверта маніпуляція. Якби Євген хотів дізнатися деталі справи, він вчинив би так, як сам радить - поступив по євангельськи. А саме зателефонував би мені та уточнив, чи я звертав увагу о. Назарові на його висловлювання раніше приватно чи при свідках.

Та цього не сталося. Чому? Тому що перед ним стояло інше завдання: відбілити редакцію zaxid.net і її господарів перед священиками та керівництвом УГКЦ. Адже не є секретом, що згадана редакція дуже часто кидає іскри скритої зневаги до священників УГКЦ. А тому і цього разу найзручніше було зробити Юстина Бойка головним винуватцем і скандалістом. Саме такий образ Львівська мерія намагається створити мені протягом останнім щонайменше семи років.

У підсумку можу сказати: допис Євгена Бойка на zaxid.net є нічим іншим, як спробою замести сліди скандалу, до якого найбільше причетна згадана редакція, і перекласти вину на мене, водночас виступивши у ролі «медіатора» та здобути політичні бали. Кажуть, вибори наближаються…

Мені особисто з цього дуже прикро. Я свідомо протягом останнього року відійшов від багатьох медійних платформ, утримувався від зайвих висловлювань про мера Львова, бо розумію: час війни — це час єдності, а не чвар. Ми навіть провели чудовий спільний захід у Митрополичих садах з нагоди Дня молоді та 160-ліття митрополита Андрея Шептицького, на якому був присутній мер. За це я йому щиро дякую.

А допис Євгена Бойка бачу або як запізнілу реакцію, або як політичний хід. Не виключаю, що у Львівській міській раді, можливо й поза відома мера, вирішили використати Євгена Бойка, щоби «вистрелити» в Юстина Бойка. Але зауважте, стріляли у мене не як особу, богослова, але як у Синкела у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ, на чому дуже чітко наголосив Євген Бойко. По суті, це постріл не у мене, а у представника Львівського митрополита УГКЦ.

Що ж, зачепили — так. Але не вбили. Бо, слава Богу, у моїй богословській школі мене навчили достойно приймати удари, захищати честь і гідність власну та своєї Церкви, прощати й нести до кінця свій хрест.

Ось і я його несу. Моя теперішня Хресна дорога пролягає через Львів. І скільки ж тут я зустрів послідовниць святої Вероніки й Симеона Киринейського! Боже, благослови їх!

Але є й не брак послідовників римських легіонерів чи радше аморальних геєн, які не щадять ні сили, ні здоров’я, аби вразити мене й мою рідну Церкву. Та я не переживаю, бо моя Церква ще не таке пережила. Пережили комсомольців, переживемо і ліберастів та педерастів, у тому числі тих з Львівської міської ради.

Таке життя. Крокуємо далі!

А допис Євгена Бойка і багато чого іншого цікавого, що відбувається у нашому місті, тільки ще раз засвідчує те, що у Львові розпочинається політичний сезон. І що цікаво, ще перед тим, коли багато львівʼян не викопали картоплю на селах. З чого б таких поспіх ? Покаже тільки час!