1926 РІК
Лист № 31
†
Ваше Високопреосвященство !
Прошу подаровати менї, що я ще затримав о[тця]. Никона (Микола Цюсьняк (1867-1959 рр.), ієромонах студит, настоятель Студитської Лаври св. Обручника Йосифа у Камениці, Боснія – ред.) принаймій до Пасхи. Я єго посилаю по колоніях парохіи Банялуцкої, що би людей висповідав перед Пасхою, бо о[тець]. [Олексій – ред.] Базюк физички слаби і перебуває в Загребі. Думаю, що тепер криза борби в Боснї і я маю надію що правда побідит хотят як тяшко. Попустити не сміємо, бо нам інакше можут одного дня вигнати всіх священиків з Босні.
У газетах дуже гостро виступає о[тець]. Шимрак (Янко Шімрак (Janko Šimrak) (1883-1946 рр.), професор східного богословія Загребського Університету, адміністратор Крижевецької єпархії (1941 р.), єпископ (1942 р.)– ред.) задля того я усміляю ся ставити слїдуючу пропозицію і просьбу на Вас і о[тця]. Климентія [Шептицького – ред.]: заберіть брата до себе, а о[тця]. Никона лишить ту, поки на скінчить ся та борба або, або. Думаю, що ту рація достатна за то.
Прошу о тім перед Господом роздумати і рішити.
Найсердечнїйше в Господі поздоровляю і всего добра прошу і жадаю.
До 3/V. я ту лишаюся. Потім буду в Пряшові.
Крижевці 6/IV.[19]26.
† О. Діонисій,
еп[и]ск[о]п
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 52.
Лист № 32
Ваше Високопреосвященство !
Я рішений [позбавлений – ред.] Апост[ольської]. Администратури в Пряшові. Виименований о[тець]. Павло Ґойдичъ (Ґойдич Павло Петро (1888-1960 рр.), Апостольський Адміністратор Пряшівської єпархії (1926-1940 рр.), єпископ Пряшівський (1940-1960 рр.) – ред.), Василіянин з той епархіи. Ту мушу лишитися, поки не передам єму, а він ище декрета не дістав.
Ваше Преосв[ященство]. обіцяли мене в Крижевцях посітити перших днях октобра. Не знаю, чи буду міг ту всьо окінчити. Прошу менї написати адресу свою і я повідомлю, коли і як верну.
Тягне мене сердце до Галичини, єсли пустять. Тепер я так близонько. Бог одинокий знає, коли надасться така нагода.
Всего добра бажаю від Господа, здоровлю найсердечнійше.
Монастиръ ОО.Василіян [Пряшів – ред.] 15/9.1926
† О. Діонисій,
влад[ика]
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 53.
Лист № 33
ORDINARIJAT EPARCH. KRIŽEVAČKE,
KRIŽEVCI
Високопреосвященний Отче Митрополит!
Католицький Єпископат Югославії – числом 20 єпископів – рішив на своїх сегорічних конференціях у Загребі, щоби прославити як найторжественнійше 1100 роковини народження св. Кирила і то в слїдуючій спосіб:
1. Прохати Св. Отця, щоби видав о тім ювилею нашого Апостола і просвітителя Breve (папський документ організаційного характеру – ред.) до всїх Славянських народів та щоби наділив той ювилей подібними відпустами, як се зроблено з нагоди ювилею св. Франциска Асижського.
2. З Югославії вибересь в 1927 роцї народне паломництво до Велеграду, а підписаний бажає, щоби також і до Риму на гріб св. Кирила.
3. В 1927 році маєть ся по змозї завести Апостольство ссв. Кирила і Методія у всїх парохіях Славянських католицьких народів.
Малоб ся також оснувати діло «Unio Cleri» у всїх Славян з метою – працювати над св. з`єдиненням поміж розлученою братією, так як увесь католицький клир має співдїлати у дїлї навертаня поган.
В сїй ціли звернув ся Югославський Єпископат спільним посланієм до духовеньства і вірних о ссв. Кирилі і Методію.
З поручення Єпископату маю честь отсим попросити Ваше Високопреосвященьство і через Вашу Ексцеленцію також ввесь грекокатолицький Єпископат Галичини, щоби Ви зі Свого боку поробили також заходи в Римі та у Митрополії Вашого Високопреосвященьства; рівнож прошу сповістити нас ласкаво о Ваших плянах, щоби так наші спільні стараня увічатись могли чим більшим та величнійшим успіхом під кождим зглядом.
Звольте, Ваша Ексцеленція, приняти поздоровленя від всього Югославського католицького Єпископату, що їх тойже через мене засилає.
Загреб, 20/X.1926.
† О Діонисій Няради,
Епископ Крижовацкій
Гр[еко]. кат[олицька]. Митроп[олича]. Консисторія
у ЛЬВОВІ
ввійшло д[ня]. 28.X.1926
До
Преосвященного
Єписк[опського]. Ординаріяту
1. в Перемишли
2. в Станиславові
До ласкавої відомости з просьбою о запознання Своєї гадки.
Вс[е]ч[есніший]. М[итрополий]. Орд[инаріят].
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 54-55.
1927 РІК
Лист № 34
†
Ваше Високопреосвященство!
Дуже тішуся, бо чую, що здоровлє обернуло на лїпше. Най Господь допоможе, щобисте вернули до повного здоровля, котре так потрібне для нашои Св. Церкви. У Перемишлю так само Преосв[ященний]. слабий.
Тїшив єм ся нашому зїзду сего року в Римі. Чи буде це можливо ? Чекаю на посвященє мойого наслїдника. Думав єм то в Римі окінчити і при тій нагоді поговорити о сем нашім зїзді. Чи будете могли пріїхати! Потребуєме Вас.
Най буде Богу благодареніє, що і о[тець]. [Олексій – ред.] Базюк знайшов місце для себе! Най ходит, визитує деканати. На то має охоту.
Єсли смію попросити пару слів для с[естри]. Амбросіи Джуджар. Вона зі Словити ту в Пряшові. Коли Ексцеленція ту були, сказали її, най іде до Словити на професію. Не позволив єм, бо ту тепер линень вона з настоятелькою. Чи би не можно було:
1) або щоби ту дістала професію ? або
2) щоби на вакаціи Пасхальни там поїхали, зробила професію і вернула назад ?
Трудности з візом [візою – ред.] страшени роблят. Не знаю, чи дістане визум. Моїм богословам до Вас не дали братя. Так само було велики трудности з другими.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю.
Прошу о memento (про пам’ять - ред).
Пряшів 25/І. [19]27.
† О.Діонисій.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 56-57.
Лист № 35
ORDINARIJAT EPARCH. KRIŽEVAČKE,
KRIŽEVCI
Križevci, dne 9/III.1927
Ваше Високопреосвященство !
На 16/ІІІ. відходжу до Риму на посвяченє о[тця]. Павла Гойдича, котре має бути на 25/ІІІ. в церкви св. Климента [папи Римського – ред.].
1) Прошу на то наміреніє горяче «помяни».
2) Прошу написати, єсли маєте деяки справи, котри би я міг порушити там.
3) Прошу написати ще раз той рецепт, який мені Ексц[еленція]. дали в Карлсбаді для о[тця]. Шаятовича (Даниїла, Генерального Вікарія Крижевецької єпархії – ред.). Я то десь стратив.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю і всего добра бажаю.
Найм[енший]. в Господі
† О.Діонисій, еп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 59.
Лист № 36
ПОШТОВА КАРТКА
«ПОЗДРАВ ИЗ СТРУМИЦЕ»
Струмица/Strumica 14/IV.[19]27.
З найнисших сторін епархії з місійних країв засилаємо найсердечнійше поздоровленя.
Хрістосъ воскресе!
† О.Діонисій,
еп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 61.
Лист № 37
ORDINARIJAT EPARCH. KRIŽEVAČKE,
KRIŽEVCI
Križevci, dne 22/IV.1927
Ваше Високопреосвященство !
Вже минувшого року висказали так ординаріи, як и священство в Югославіи, на Підкарпаттю і в Америки, щоби наш Єпископат зробив окремішню Конференцію подібно як то роблят у наших часах єпископи цілого світа у своїх краях.
Підписаний споминав о тім уже давнійше у Відню Вашему Високопреосвященству. Моя вина була, що я дальше не зробив того, що я обіцяв був зробити.
Сего року при освяченю в Римі о[тця]. Гойдича [Павла – ред.] та гадка на ново виринула. І ми пішли і дальше і відкрити то Кард[иналові]. Sincero (Luigi Sincero (1870-1936 рр.), секретар Конгрегації у справах Східних Церков (1926-1936 рр.) - ред). Він найрадостнїіше то апробовав і обіцяв і дальше о сем говорити.
Підписаний усміляюся запросити Ваше Високопреосвященство, щобисте благоизволили зі своєй сторони також се апробовати і позволити, щоби перша конференція сей осенї, або на слїдуючій рік зараз по Пасхи, або перед св. П`ятидесятницею відбулася у Львові.
По гадки підписаного добре би було, якби Ваше Високопреосвященство зробило короткій програм о річах всім нам спільних, порозділювало матеріял на обробленя до того часу так щоби кождий реферант приніс вироблений матеріял і на пісмі. Евентуалія – менши річи не було би потрібно писати.
Най Господь Бог поверне повне здоровля Вашому Високопреосвященству і уділит много ласки для дальшої роботи на славу Хріста Царя.
Хрістосъ воскресе!
Найменьшій в Господї
† О.Діонисій,
еп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 62-63.
Лист № 38
Ч. 800. 1927
Ваше Високопреосвященство !
Усміляюся попросити Ваше Високопреосвященство о позволеня чотиром Сестрам Служебницям пріїхати з Галичині до Руского Керестура в Бачкої [Бачці – ред.]. Ми вже маємо оден дім в Куцурі. Там є і захоронка. В Керестурі за тепер ще не маєм кваліфіковану нашу учительку для захоронки, але чужої держава не позволяє.
З особним почитанєм до Вашого Високопреосвященства зіставлю
Рускій Керестур дня 3/VI.1927
† О.Діонисій,
епископ Крижевацкій
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 64.
Лист № 39
Ваше Високопреосвященство !
Вибераюся на уніонистичній конгрес у Велеграду. Єсли дістану визум, то ступлю до Вас по конгресі.
О[тець]. Федасюк [Дмитро – ред.] просить мене о рекомендацію у Вашого Високопреосвященства. Можу єго сміло рекомендувати. Був добрим священиком у Пряшівскої єпархії. Як би я не відходив, не дам би єм димисію (екскардинацію з Пряшівської єпархії – ред.).
О многих річах, єсли Господь позволить, маю посовітоватися.
Найсердечнїйше в Господі поздоровляю і всего добра желаю.
Крижевці 19/VI.[19]27
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 65.
Лист № 40
ПОШТОВА КАРТКА
Amay – Couvent des Pères Bénédictins
25/VIII.[19]27. Amay
З нагоди удїлення діяконату брату Балфуру [Давид (1903-1989 рр.), монах бенедиктинець. У 1932 р. перейшов на православіє, згодом відійшов з монашества і священства, оженився, наприкінці життя повернувся до Церкви як мирянин – ред.] засилаємо найсердечнїйши поздоровленя.
† О.Діонисій, eп[ис]к[о]п.
[нерозбірливий підпис]
[нерозбірливий підпис]
Dom Ildefonse Dirks
Dom David Balfour (professione solennelle, le 20; ordinations de lecteur, sous-diacre et diacre, le 23, 24, 25 – вічні обіти 20, поставлення на читця, під диякона і диякона, 23, 24, 25 – ред.)
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 66.
1928 РІК
Лист № 41
†
Ваше Високопреосвященство !
Дуже перепрошаю, що я так не відписав. Протокол єм приняв и постановив комисію:
Dr. [Tomo – ред.] Severović (1879-1951 рр.), Kuljaj [?], Pavić [?] і [Vjekoslav – ред.] Višoŝević (1898-1978 рр.).
Як бачу всьо буде залежало від Вашої Комисіи. Най вона робить і най засилає матеріял оброблений на поодинокі епархійскі Комисії. Ті скажут і напишут декотрі свої уваги, але сами не дадут жадної більшої иниціативи, бо не володїют тім предметом. То що ми всі о наших річах училися, замало. Свойого пізнаємо лишень з пракси. Теорію не пізнаємо основно.
Прошу троха скорше повідомити мене о подорожі до Риму. Можу буду міг разом поїхати.
Просячи від Господа много помочи зіставлю з препорукою до св. молитв найменьший в Господі
Крижевці 7/ІІІ.[19]28.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 67-68.
Лист № 42
†
Ваше Високопреосвященство !
Прошу слідуючи річи:
1) У Львові сего року кінчит богословію Михаїл Якімів. Він одинокій готовий пріїхати до нас як місіонер для колонистів. Дістав вже позволенє на подорож від Министеріи SHS. Прошу єго як найскорше ординовати і вислати до нас.
2) Мій добрий Павло Теодорович (1897-1976 рр., з 1923 р. парох у Дев’ятині, Боснія – ред.) має вже 5 дїтей. Дуже гарно працьовав в Девятини. Він на всі способи просить, щоби єго пустити до Галичини задля фамиліи. Не буду міг довго єго затримати, бо ту мусить бути велика охота жертву приносити за той нарід. Я би до Босні ще 3 священників потребовав. Чи не знайшло би ся у Вас тих 3 місіонарів ? Або може 3 священників старших, котри вже мают у Вас від держави як емери ти свою пензію, а могли би ще робити. Чи би таки не хтїли сюда пріїхати і ту жертвуватися за своїх ? На той спосіб лекше би було з їх удержанєм.
3) Прошу дальше, щобисте нам продали монастир в Камениці, бо грози небезпека, що схизматики expropri-ujut ту будову для школи. Я так думаю, щоби монастир Студитів продав монастир і маєток єпархіи для парохіи, а єпархія обовяжеся в кождім часі нараз передати монастир Студитам, єсли Бог позволит коли вернути їм до Босни.
Для того прошу написати контрак продажи того об’єкту для парохіи епархіи Крижевецкои. Ціна най буде невелика. Єсли би даровали то епархіи, ми би мусіли платити державі 15% від ціни того об’єкта. Як купимо, то платимо лишень 4% купленои ціни. Контракт най зробит оден адвокат, а о[тець]. [Гавриїл – ред.] Костельник най по перетолкує на горватску мову.
4) Коли Ексцеленція ідут до Риму ?
В Господі найсердечнїйше поздоровляю.
Крижевці 14/V.[19]28.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 69-70.
Лист № 43
Зліва вверху кругла печатка з єпископським гербом всередині. На стеммі зображений Христос – добрий пастир, який в одній руці тримає палицю, а не плечах несе заблукану овечку.
Внизу гасло єпископського служіння церковнослов’янською мовою:
«Да вси єдино будуть».
По краях печатки напис латинкою:
«DIONISIS NJARADI GRKO KATOLIČKI EPISKOP KRIŽEVAČKI».
KRIŽEVCI, dne 12/VII.[19]28
Ваше Високопреосвященство !
Дуже радісно привитаю Вас і Преосв[ященного]. Никиту [Будку – ред.] у себе коло 6 або 7/ VIII. На 5/VIII. буду ще на одній парохії недалеко від Загребу, а на 6/VIII. буду вже в Загребі. Одного боюся: щоби Ексцеленція з Преосв[ященним]. Никитом не змучилися лишень задля того щоби мене відвідати. Усміляюся для того таку пропозицію зробити: Єсли би на подорож від 27 годин була затяжка в тій горячості, а можете з Риму до Wiena аеропланом, то совітую то друге вибрати. Я на тій час пріиду до Wiena і звідтам підемо разом дальше. Єсли Ексц[еленція]. і Преосв[ященний]. Никита мают таку силу щоби пріїхати і до нас, я буду чекав в Загребі.
Прошу о повідомленя.
Дальше прошу лишитися в Римі як довго потреба і обговорити всьо потрібне.
Найсердечнїйше в Господі поздоровляю обох разом і много помочи Божої жадаю.
Брат в Господі
† О.Діонисій,
вл[адика].
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 71.
Лист № 44
Єпископська кругла печатка
KRIŽEVCI, dne 17/9.1928
Ваше Високопреосвященство !
1) Чи щасливо до дому заїхали ? Ми добре.
2) За білет від Загребу до Ужгорода заплатив єм 1/32,58 – то по доларах 20 виносить.
Решта думаю, що не має право Ваша Ексцеленція платити: подорож з Шиду до Керестура.
3) Перед двома днями пріїхав до мене Неомиста Якимів (монах студит – ред.) і нині вечор висилаю єго до Ст[арої]. Дубраві. Від него дізнаваю, що о[тець]. Подолянчук (Василь (1892-1943 рр.) – ред.) має охоту сюда пріїхати. Він тепер у Ступках коло Тарнополя. Прошу єму позволеня, най сей час напише до мене, що хоче пріїхати. Я мушу для него виробити найперше позволеня сюда ступити, а лиш потім буде міг дістати визум. Пашпорт най виробляє сей час, як дістане по зволення від Вас.
Ще одного би потребовав для Каменици. Прошу і третого.
4) Напочатку шкільного года прошу Ректорат видати розпорядження, щоби ex offo [з уряду – ред.] училися спів церковний і обряд всі богослови і то не тільки хоральний спів скілько церковний. Ту у нас уж нема дяків. Єсли священник не знає добре співу, то страшенне богослуженя. Серби на богословіи через всі роки мают 3 години тижнево.
На четвертім році най спиритуал практики учит всі богослуженя а не лиш теорію.
Прошу о св. молитви. Завтра їду до Босні.
В Господі поздоровляю.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 72.
Лист № 45
ПОШТОВА КАРТКА
Cistercienser – Abtei Mariastern b. Banja Luka, Bos.
Вертаючи з Камениці від СС. Василіянок засилаю з підписаними Отцями Ч[ину]. Трапістів найсердечнійше поздоровленя.
Баня Лука, 28/9.1928.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
[нерозбірливо]
fr. Chilian, Prior
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 73.
Лист № 46
Єпископська кругла печатка
KRIŽEVCI, dne 28/XII.1928
Ваше Високопреосвященство !
Як Господь допоможе по Різдву буду міг післати материял за спольне посланіє о ювилею св. Отца. Але дізнаваю, що на 1929 рік є також ювілей св. Василия – 1600 річниця народження. Дуже би добре було повідомити о сем Рим і попросити о одно посланіє подібне яке було видане о св. Кирилу. Най би хто з Василиян зібрав потрібний материял за таке посланиє и Ви зашліть до Риму. То би по двигнуло Чин і дало світови перегляд праці найстаршого Чина. Річ дуже важна. Буду просити щоби у посланію нашім було деяким способом також і о ювилею Чина св. Василия.
Всего добра в празник Р[ождества]. Г[оспода]. Н[ашого]. І[суса]. Хр[иста] і в Новім році желаю Вам і Вашої праці.
Прошу о св. молитви.
В Господі поздоровляю.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 75.
1929 РІК
Лист № 47
Ваше Високопреосвященство !
Засилаю матеріял для спільного посланія. Єсли не відповідає, прошу змінити. Разом засилаю той матеріял до Преосв[ященного]. Петра [Гебея - ред.] і єго прошу, щоби на машини відбитки послав до Пряшова і до Преосв[ященного]. Василія [Такача – ред.]. Вас прошу відбитки післати до Станислава, Перемишля і Филаделфіи. Най кождий свої уваги напише і зашле до В[ашої]. Ексцеленції, а потім щоби Ви то редаговали і видали. Єсли раз буде видруковане, най всі католицкі газети єго видрукуют. Не пошкодит заслати і до Congr[egazione]. Or[ientale]. [Конгрегації у справах Східної Церкви, заснована 1 травня 1917 р. Папою Венедиктом XV – ред.] най видять, що і ми на то думаємо.
За ювілей св. Василія прошу у порозуміню з Василіянами зробити. Я підписую то що там зроблене.
В новім році найобильнїйші ласки від Господа желаю.
Криж[евці]. 14/І.[19]29.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 76.
Лист № 48
APOSTOLAT SV. ĆIRILA I METODIJA
Eparchije Križevačke
Крижевці, dne 15/III.1929.
Ваше Високопреосвященство!
1) Сердечно дякую за пісмо. Най Господь як найскорше допоможе ви здоровити і набрати сили за дальшу роботу, яка чекає!
2) Прошу додати о ювилейном році і рекомендовати, котрим буде можно, подорож до Риму. У нас збераются у маю [травні – ред.]. Здаєся, що і я піду з ними, як наших буде щось більше.
3) Прошу опубликовати початком юнія [червня – ред.], або кінцем мая так щоби празник св. Петра і Павла був торжествений початок.
4) У нас много хрестів.
Найсердечнїйше в Господі поздоровляю і все добра желаю.
Брат в Г[оспо]ді
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 77.
Лист № 49
Єпископська кругла печатка
KRIŽEVCI, dne 22/IV.[19]29.
Ваше Високопреосвященство !
На пісмо від 19/IV. відписую:
1) Я не дістав з Америки жадного повідомлення. Нинї пишу до Преосв[ященного]. Константина [Богачевського – ред.] Не можу порозуміти, для чого не відписує.
2) На Підкарпаттю вже видрукували з підписом лишень трох, бо не могли чекати дальше. З того бачу, що вже не буде підписів всіх єпископів у всїх єпархіях. Єсли з Америки пріиде згода і як Ваши єпископи дадуть свій нонсенс, то дуже прошу принаймні у Вас у Єпарх[іяльних]. Відомостях то видати з підписом всіх наших єпископів. Задля загалу наших людей то много значить.
Так само думаю щоби треба то післати до Риму, най і там то видять, що ми однаково думаємо.
3) Що до ювилею загального додати лишень коротко, щоби була цілость Посланія.
4) Годжуся з просьбою М[атері]. Анни, але буду потім просив М[атір]. Тереню і Абодичівню, бо певно з М[атір’ю]. Анною поверне ще одна друга.
5) Недавно писав до мене Преосв[ященний]. Йосафат (Йосиф Коциловський (1876-1947 рр.), єпископ Перемишльський (1917-1947 рр.) – ред.), що він не отримав ще зі Львова концепту Посланія. Може у канц[елярії]. забули.
6) Дуже прошу дати роспорядженя, щоби посилали до нас Арх[иєпархіяльні]. Відомости, бо до тепер не робили сего.
7) Чи В[ашому]. Високопреосвященству може щось з Риму за Codex вже писали ? До мене пише о. Ректор, що Конгр[егація]. [у справах Східної Церкви – ред.] засилає до мене 1 екз[емпляр]. Codexa і най я в «скорім часі» перегляну і назначу, які каноні думаю для нас отримати, які на підставі наших Соборів перемінити ? Або най напишу, якім способом думаю, щоби ми могли як найскорше дістати Codex Or[ientalis] ?
Я на се не можу ничего сказати.
Прошу дуже о совіт. Другого способу я не знаю як тамтій, о котрім ми говорили на засіданю. Певно о тім були і в Конгрегації повідомлени.
Найсердечнїйше «Хрістось воскресе!» В[ашому]. Висок[опреосвященству]. і архієпархії засилаю.
Съ нами Богъ!
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 78.
Лист № 50
Єпископська кругла печатка
KRIŽEVCI, dne 3/VI.[19]29.
Ваше Високопреосвященство !
1) Лист від 13/V.1929. я перечитав аж коли вернув єм додому. Ми говорили о вилі [віллі Андрея у Кастельгандольфо – ред.] але так, як коли би не було жадної трудности за перенесеня. Напішу о. Ректору, най він повідомить мене, або директа [напряму – ред.] Вашу Ексцеленцію о сім.
2) Ваше Високопр[еосвященство]. обіцяли у Ужгороді до конця фебруари [лютого – ред.] дати видруковани текст Літургій і післати кожному єпископу щоби свої нотатки зробив. І то мало бути зроблено за місяц, то мало бути головним предметом Конференції в Римі. Чи то готове ? Єсли готове, прошу як найскорше всім розіслати, бо час минає.
3) Скілько бачив єм, не буде більшої трудности перебування у нашої вилі у Риму. Але я думаю, щоби було дешевше і практичнійше для нас пару днів в Римі запевнити собі у св. Марті, бо там є всьо потрібне – комфорт, кухня і блиско до Ватикану. На вакації шкільні не можемо бути у вилї, а по вакаціях не єсть там того всього, що нас буде потрібне. Місяц новембер [листопад – ред.] може над озером бути і холоднійши. На Конференцію попросимо Кард[инала]. a secretis [секретаря Конгрегації – ред.] і у його присутності не буде жадних трудностій до расправляня [вияснювання справ – ред.]. Я так думаю, щоби В[аша]. Ексц[еленція]. і я наперед пару днями поїхали, там всьо приготовили так, щоби не було много бесіди, особенно якби кождий єпископ вже скорше свої уваги на писмі дав з дому. Наперед най би була і точна программа зроблена і поза ту не міг би жаден о других річах говорити.
Думаю, що не добре буде перекладати Конф[еренцію]. на другій рік, бо то буде недобрий прецеденс. Постановлено так на першої Конференції, прошу най буде то виповнене. Але прошу текст Літургій як найскорше розіслати.
4) Що до «Codexu» прошу замовити одного або другого затока так щоби ми могли на Конференції лишень у принципах зложитися, як би ті знатокі мали роботи, де і на кого занимати матеріял оброблений!
У Congregatiji спосіб сердечно привитали і дуже ся тім інтересуют.
5) За Академію [Богословську у Львові – ред.] кажут, що вопрос ще незрілий. Мені виглядає, що воні не розуміют добре справи, а з другої сторони недобрі інформації перечат позволеня.
6) Mons[ignore] Benedetti [Enrico – ред.] каже, що вопрос коадютора [Львівської Архиєпархії – ред.] не пішов наперед. Він каже, що писав більше лістів, але відповіди не дістав від Вас. Може листів не отримали.
7) Преосв[ященний]. Микита [Будка – ред.] чекає на поїзд до Львова. Йому дуже там неприємно. Не єсть ідеальне і для питомців особенно коли єго кождого дня видять. Він дознаває, що єго наслідник вже іменований – о[тець]. Ладика (Василь Володимир (1884-1956 рр.), Апостольський екзарх Канади (1929-1956 рр.) – ред.), але то йому пишуть з Канади. У Риму ще нічего не кажуть.
Дуже, дуже жалую, що о[тець]. Бучко (Іван (1891-1974 рр.), єпископ-помічник Львівський (1929-1939 рр.), Апостольський Візитатор для Українців в Західній Європі (1946-1974 рр.) – ред.) так зробив минувшого року.
В Господі найсердечнїйше поздоровляю і всего добра жадаю.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 80-81.
Лист № 51
Ч. 216. Пр. 1929.
†
Ваше Високопреосвященство !
Прошу Євстахія Легенького, оконченого богослова, ординовати за Босну ad titulum diocesis Crisiensis [як інкардинованого до Крижевецької єпархії – ред.].
Єсли би та ординація робила трудности В[ашому]. Високопреосвященству, най пріиде сюда, и я дам йому цілу ординацію.
Примірник Сл[ужби]. Божої св. Іоанна Зл[атоустаго]. дістав єм. В короткім часу зашлю з нотатками.
Просячи від Господа кожде добро оставаю в
Крижевцях, дня 25/VI.[19]29.
Найменьшій в Христі Господі
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 83.
Лист № 52
Єпископська кругла печатка
Р[уський]. Керестур, dne 26/VIII.[19]29.
Ваше Високопреосвященство !
Від четверка вечора до п`ятниці рана – 9 години, були подорожники у мене. Я їх пізнїйше відпровадив до Загребу. З цілої розмови було бачити, що та подорожь була дуже хосенна для них, бо они бачити такі річи, о який ані не снилося їм. О[тець]. Ексц[еленція]. так говорили: «Сей человік не говорить але сидячи дуже а дуже много робить».
Я їм сказав много того. Вони ту подорожь так указовали як лишень інформативну для себе. Коли директа [напряму – ред.] запитав єм говороти о причини подорожи, не хотїли о тім говорити.
Г[осподь]. Бог виведе много добра.
Многи я від них дізнав. Казали: «Як Ви будете в одно трималися, осягнете всьо від Св. Отца». Совітовали много раз урговати наші бажаня і всьо буде по нашій гадці полагоджено єсли всі разом будемо робили. Більше усмено [усно – ред.].
ІІ) Торжерство дуже гарно удалося. Богу слава!
А тепер у реколекціях зі сестрами Служ[ебницями]. Дома буду від 2.IX.[19]29.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 84.
Лист № 53
Ваше Високопреосвященство !
В день св. Ангела приношу і я найсердечнїйші желаня за Вас, за Вашу роботу і за цілу нашу церковну справу.
Най Господь благословить і по совітованю св. Андрея помагає дальше носити великі хрести свої і чужі! На многая і благая!
Прошу не забувати на післаннє священика до Парижу.
Найтеплійше в Господі поздоровляю.
Крижевци, 10/XII.1929.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 88.
1930 РІК
Лист № 54
Єпископська кругла печатка
KRYŽEVCI, dne 9. януара [19]30.
Ваше Високопреосвященство !
Прошу приняти від підписаного найсердечнійши благожеланя в день 30 ювилею на Митрополичім Престолі, які засилаю в імени своим як и в імени Капитули і вірних нашої єпархії. Нехай Предобрий і всемогучій Бог допоможе продовжити дальше працю за Його славу между нашім народом і уділить ласку побачити воскресеня св. соєдиненя между відділеними!
На многая і благая!
Найсердечнійше в Господі поздоровляю.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 89.
Лист № 55
Крижевци, 24/V.1930.
Ваше Високопреосвященство !
О дві річи прошу. Прошу перед Богом розсудити і рішити.
1) На мене обернувся богослов IV року – Николай Силадьи з Підкарпаття – тепер на богословії у Versaillesu. Перший рік скінчив у Пряшові, ІІ і ІІІ як Пряшівскій у Оломуцу (приналежить о нам пісмо Преосв[ященного]. Павла [Гойдича – ред.]), а на IV рік поїхав до Франції. Як бачу з переписки, дуже є спосібний. Я би був готовий приняти єго і або лишити у Франції, або по окінченю післати до Америки, як просить Конгр[егація]. Менї розходиться о тїм, щоби він пріишов під добру руку і дістав через 1 ½ рока добре провадженє. Прошу запитатися о. Ректора, чи би він не хотів той обовязок на себе взяти. Він пише, що є рішений на целібат. Єсли В[аше]. Високопреосв[ященство]. годиться на се, щоби єго до себе приняти, я би написав до него, щоби вибрався з Парижа до Львова. Може удасться дістати одну міцну місіонарску силу.
2) З Конгр[егації]. нашої звертают увагу на Посланіє Св. Отца в котрім споминає нас. Догадуюся, що вони хотят на сей спосіб нас закликати, щоби подяковати св. Отцеви за се. Я би просив, щоби Ексцеленція зложили коротку подяку і пожелали, щоби ся виповнили велики бажаня св. Отца як найскорше і з нашою роботою, а нас всіх там перебувших прошу підписати.
3) Як стоіть справа зі спільним Посланієм ?
4) Дуже тішуся, що Ексцеленція може поділити велику роботу между молодих і їх провадити. Я від сего очекую регенерацію з цілой Галичини, а потім піде і дальше на всіх нас.
В новім році нові ласки прошу і желаю від Господа.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
P.S.
Нема страху від його мадяронства. Він є народовец. Совершено пише і говорить укр[аїнською] [Здається, що мова йде про Олександра Стойку, який до 1930 р. працював секретарем єпископа - ред.].
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 89.
Лист № 56
Ваше Високопреосвященство !
На 30 сентембра 1930 кінчиться 50 річниця Енциліки «Grande munus» (П’ята енцикліка Папи Леона XIII від 30 вересня 1880 р., у якій він підносить заслуги братів Кирила і Методія у ділі євангелізації Європи – ред.).
Старославянска Академія в Загребі наміряє на ту памятку видати оден «Spomenspis», в котрім бажає приказати, скілько богослівна і церковна ідеологія великого Льва XIII мала впливу і межи славянськім народіми як також і у цілій церкві Католіцкой.
Вони для того мене найгорячійше просять Ваше Ексцеленцію як головного представника ідеї св. єдности, щобисте пару слів написали о той річи. Писано най буде більше по духу і серцю. А може Ваша Ексцеленція і деяку другу ідею обробили, котра з тим у звязи. Горвати просять як наслідника по ідеях великого Стросмаєра(Йо́сип Юра́й Штросма́йєр (Josip Juraj Strossmayer або Štrosmajer) (1815-1905 рр.), єпископ, якого Хорватський народ вважає за «Батька нації» - ред.).
Чую, що слабість дальше іде. Най Господь ще не посилає того хреста, бо ще не поставлені фундаменті спільної праці нашого єпископату і тої великої праці, яка була у Вашої душі.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю і жадаю повного відпочинку і виздоровленя.
Крижевці 25/VII.1930.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 91.
Лист № 57
Ч. 894. Пр. 1930.
†
Ваше Високопреосвященство !
Усміляюся попросити о слідуюче:
1) Чи має Львівска Капитула пристосовані Правила до Codexa ? Як ні, то чи думают то зробити, або будут чекати на наш Codex ?
2) Чи не уважают В[аше]. Високопреосвященство, щоби було дуже хосенне, як би цілий наш єпископат зробив як найскорше одні Правила для всіх наших Капитул і щоби ті Правила були пристосовані до наших потреб і брали увагу на все, що наші Капитули de facto можут у церкви виповнювати ?
Я о се прошу, бо то би був добрий матеріял для нашого Codexy.
3) Дальше моя просьба, як В[аше]. Високопреосвящество годяться з моім першим проектом: щоби Ви в імени всіх нас єпископів попросили вже тепер Преосв[ященного]. д[окто]ра Лакоту (Григорій (1883-1950 рр.), єпископ-помічник Перемишльський (1926-1950 рр.) – ред.), най би він виробів як найскорше такий Проєкт Правил для наших Капитул і най заслав всім єпископам, щоби кождий своі уваги міг зробити на проект і щоби на Конференції весняноі справа могла бути полагоджена. Рим би попросили о дочасне потвердженя. Для нас і для Підкарпатя справа дуже пекуча.
4) Як стоіт справа з виданєм нової Літургії, яка мала бути видана до кінця мая ? У нас на се чекаємо. Виданя Ставроп[ігійне]. Страшенно дороге і непрактичне (20 $).
В Господі найсердечнійше поздоровляю.
Най Господь допомагає у всім. Прошу о св. молитви.
Križevci – Jugoslavija – дня 7/X 1930.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 93.
Лист № 58
Ваше Високопреосвященство !
Прошу в день св. Ангела приняти най сердечнійші желаня від мене як від всіх членів Крижевецької Капитули. Ми всі з далека бачимо великі хресті, яке Ваше Високопреосвященство по волі Божої має носити і благаємо всемогучого Господа: Подай Господи витримати до кінця і овінчат успіхами за вічність непонятні дороги Провідінія Божого. Але ми всі очекуємо потіх тяжких часах гарні часи для церкви. Кат[олицького]. Восточного обряду. Най Господь позволить Вашому Високопреосвященству принаймні як Мойсею з далека побачити ті красні часи!
Тїшуся що вже видана нова Літургія. Дуже прошу видати спільне Посланіє о Літургіи, щоби не було баламути задля тіх ріжниць. Нехай газети то толкуют і приготовлю ют людей.
В Хрісті Господі найтеплійше поздоровляю і всего добра бажаю.
Крижевці, дня 8/XII.[19]30.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 95.
