top of page

Слово з нагоди вистави «Голгофа непокори» у Львові

Тернопільського Академічного Обласного Українського Драматичного Театру імені Тараса Шевченка

 


Високодостойні і возлюблені

Сестри і Браття Українці,


Час Великого Посту у нелегкі часи війни наближує як ніколи кожному з нас страждання і смерть на хресті, на Голгофі Божого Сина! Здається, що ще так ніколи ми як Народ і кожний з нас зокрема на відчували на собі усе те, що переживав дорогою на Голгофу Божий Син – зраду, нерозуміння, бичування, а особливо відчуття самотності, які так сильно передає Псалом 22, що його просто викрикує з нутра Ісус: «Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?»


Такий крик Сина Божого може здаватися останнім криком надії. Та, насправді, це є крик молитви до Небесного Отця людини на землі, серце якої залишиться неспокійним до тих пір, доки не спочине в Бозі. Це слова святого Августина. Але вони дуже влучно відображають стан людини в часі її земської мандрівки до Царства Небесного.


Сьогодні у княжому Львові ми маємо нагоду пережити ще раз Голгофу України завдяки чудовому колективу Тернопільського Академічного Обласного Українського Драматичного Театру імені Тараса Шевченка. Зрештою, сама назва «Голгофа непокори» свідчить про себе.


Але, ця Голгофа є особливою, оскільки переживатимемо її разом з патріархом Йосифом Сліпим – великим сином великого і мужнього Українського Народу, якого не зломили 18 літ радянських концтаборів. Коли радянська влада відпускала його на Захід, плекала надію, що він скоро помре і на історії Української Греко-Католицької Церкви буде поставлено хрест – хрест памʼяті, що така колись існувала.


Та, плани Божі були зовсім інші. Повернувшися до Риму, Патріарх Йосиф Сліпий взявся активно зупиняти асиміляцію. Він став символом непереможної України і Христової Церкви в Україні, яку адові ворота не подолають. Заснування УКУ в Римі, відновлення монастиря св. Теодора Студита у Гроттаферрата, будівництво Собору Святої Софії – Премудрості Божої в Римі, заснування світового Релігійного Товариства «Свята Софія», боротьба за Патріархат УГКЦ та незалежність України. Це є лише малесенький промінь його ініціатив.


Мені довелося багато років жити при згаданому Соборі Святої Софії в Римі і слухати розповідей про Патріарха Йосифа від його найближчих співпрацівників – владики Івана Хоми і отця доктора Івана Музички.


Останній згадував, зокрема, як у часи, коли здавалося, що Радянський Союз триватиме вічно, Патріарх друкував десятками тисячам книжок і молитовників для України. Бо, казав він, що нам треба бути готовими відразу взятися до релігійного і національного просвічення Народу, який сидів у пітьмі і тіні смертній. Тих книжок було так багато, що вони винаймали склади логістичних центрів. Дехто з оточення Патріарха вже думав, що він розійшовся зі змислами.


Але, повторював отець Іван Музичка, вони були шоковані тим, що уся друкована роками література, розійшлася за кілька місяців. Тоді, за його словами, вони сіли і зрозуміли, що були помічниками великого пророка України! Усі пророки загинули мученичою смертю, але ніхто з них не програв, бо вони були провісниками слова самого Бога.


І сьогодні, той пророк промовляє до нас словами свого Заповіту «Не лякайтеся труднощів і перепон, бо з нами Бог. Вірте у велике і світле майбутнє Української Церкви і народу, бо після Голготи, напевно, прийде Воскресення».


Від імені нашого Митрополита Ігора, єпископа помічника Володимира та усіх священників, монашества та мирян Львівської Архиєпархії хочу вельми подякувати усім тим, завдяки кому сьогодні ми можемо стати учасниками «Голгофи непокори».


В першу чергу висловлюю вдячність згаданому вже Тернопільському Академічному Обласному Українському Драматичному Театру імені Тараса Шевченка. Тернопільська земля видала багато пророків і героїв України і Церкви. Та гідним подиву і вельми похвальним є те, що вона про них памʼятає!



Висловлюю вдячність нашому ревному священнику отцю Іванову Колодію, який став ініціатором та подвижником того, щоби сьогодні вистава «Голгофа непокори» відбулася у Львові!


Велика вдячність нашому Львівському Національному Академічному Українському Драматичному Театру імені Марії Заньковецької, у стінах якого відбувається цей захід і багато інших, які підносять духа нашого Народу!


Величезна вдячність усім Вам, які сьогодні знайшли час, щоби прибути на цей так важливий захід. Переконаний, що пройшовши «Голгофу» з Патріархом Йосифом ніхто не захоче повертатися назад, але прямувати далі дорогою за Христом, яка провадить до Воскресіння!


Благослови усіх, Боже!


Слава Ісусу Христу!

Слава Україні!

 

Єрм. Юстин Бойко, студит

Синкел у справах монашества

Львівської Архиєпархії УГКЦ

 

Львів, 23 квітня 2024 року Божого

 

Comments


bottom of page