top of page

Не може бути «голубом миру» і «ангелом світла» той, хто несе з собою війну

СЛОВО

у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

27 січня 2022 року Божого



Дорогі Сестри і Браття у вірі Авраама,


кожного року ми збираємося на цьому місці у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Збираємося на молитву, яка є розмовою з Богом. Зрештою, на такому місці як це, де знаходилося Львівське гетто, найкращим способом перебування є молитва. Тому, що там, де було знищене хоча б одне людське життя, не кажучи вже про мільйони, замовкає розум. Жодну смерть, якою б вона не була, не можна пояснити розумом. Людське життя на землі і смерть можна зрозуміти тільки у світлі вірі. Навіть меморіальний комплекс, який ми бачимо перед собою, прояснює нам це.


У його центрі знаходиться чоловік похилого віку з піднятими до неба головою і руками. Одна рука у нього стиснена в кулак як символ затисненого болю і бажання помсти, друга — простягнена долонею вгору на знак благання і звернення в молитві до Бога. Стареча голова підведена до неба, немов приречена не бачити подій під нею, застигла у пригадуванні трагедії. Біля підніжжя скульптури — кам'яні руїни та уламки могильних плит — ознака смерті і знищення, позаду фігури — дерево, посаджене на відкритті монументу на знак примирення й продовження життя.


Сьогодні ми зібралися тут на молитву за особливих обставин, коли на восьмому році війни з Московією над Україною знову нависла загроза повномасштабного вторгнення. Ворог, який воює проти нашого многостраждального народу за ментальністю і духом є нацистським. Адже він устами свого вождя майже відкрито заявляє, що існування України і Українського народу є історичною помилкою. Іншими словами, він відкрито бажає, що 40 мільйонів людей, які визнають себе Українцями і проживають на своїй рідній землі поруч іншими національностями щез з лиця землі.


Як же цей образ ворога нагадує нам того, який в часи Другої Світової Війни не бажав існування Ізраїльського народу, а саме визнання про приналежність до цього Богом вибраного народу було рівнозначне з вироком смерті. Переконаний, що Ізраїльський народ, який пережив Голокост, як жоден інший розуміє більш і страждання Українського народу, який пережив Геноцид Голодомору і який, як виглядає знову став предметом особливої ненависті знову зі сторони комуністично-нацистського режиму, який прибрав фальшивий образ «голуба миру» і «ангела світла». Не може бути «голубом миру» і «ангелом світла» той, хто несе з собою війну і бажає смерті людини, людей, народів. І тепер як ніколи важливо розпізнати правдиве обличчя зла немовби окутаного добром, бо коли воно нам у своїй суті об’явиться, буде пізно. Біблійний приклад спокуси Адама і Єви в раю є якнайбільш промовистим у цьому значенні.


Чому про це згадую сьогодні і на цьому місці ? Тому, що Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту був встановлений не тільки для того, щоби його згадувати як подію, яка мала місце в історії і минула. Він покликаний бути для усього світу знаком застереження, щоби більше ніколи у історії людства не повторилася ця страшна трагедія, що її навіть неможливо описати словами. А для цього, щоби цього не сталося, нам усім слід чітко розрізнити найперше для нас самих – де є добро, а де є зло. Зло, аби в які дипломатичні шати не було зодягнене, ніколи не стане добром. Для того ж, щоби розпізнати добро і зло, потрібне чисте сумління. А воно є даром Божим і нашим зусиллям.


Сьогодні ми зібралися на молитву, щоби помолитися за жертв Голокосту. Вони вже у вічності, а ми ще на землі. Просімо у Господа за їхнім заступництвом, щоби земля, де ми живемо, була завжди нашою спільною хатою, де панує мир і взаємна любов та де немає місця на злобу і ненависть, а тим більше на війну.


Боже, подай нам мир, єдність і перемогу над злом!


Від імені Архиєпископа і Митрополита Львівського Ігоря Возьняка та усієї Львівської Архиєпархії УГКЦ висловлюю вдячність єврейському народові, який історією крокує завжди поруч. Свого часу Митрополит Андрей Шептицький став батьком для беззахисних єврейських родин, які шукали порятунку перед людино ненависною нацистською системою. Сьогодні ми, нащадки цього великого Мойсея Українського Народу бажаємо йти його слідами і будувати цивілізацію миру та любові!



Єрм. Юстин Бойко, студит

Синкел у справах монашества

Львівської Архиєпархії УГКЦ




Comments


bottom of page