Листування єпископа Діонізія Няраді з митрополитом Андреєм Шептицьким (1931-1935 рр.)

1931 РІК

Лист № 59

Бланк з єпископським гербом і кардинальським капелюхом. Всередині зображений Святий Дух у вигляді голуба, а внизу морський якір та Вифлеємська зоря, що є символами християнської надії.

Križevci, dne 9/V.1931

Ч. 1615. Пр. 1931

Ваше Високопреосвященство !

На писмо у справі Конференції відписую:

1) Конференція дуже потрібна і для того най буде одержана. Єсли не випадає на Підкарпатю, то най буде у Галичині, або у Крижевцях.

2) Я вже маю пасуси і віза за Польщу і маю намір пріїхати до Вас коло 20/V., єсли Господь позволить.

В Господі поздоровляю і прощшу о св. молитви.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 97.

Лист № 60

Бланк з єпископським гербом і кардинальським капелюхом.

Križevci, dne 19/VІІІ.1931

Ваше Високопреосвященство !

Мати Божа допомогла і я нині висилаю трох малих кандидатів до Студитів: одного Горвата, одного Руснака і одного, котрий вже не знає сказати що він Українец.

Най їм Господь допоможе виховати ся на добрих монахів, котрі би пізнїйше у нас Царство Боже ширили!

Прошу вислати їх до Унева.

В Господі найсердечнійше поздоровляю.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 99.

Лист № 61

Єпископська кругла печатка

Križevci, dne 2/XI.1931.

Broj 2152. Пр. 1931.

Ваше Високопреосвященство !

На повідомленя під ч. 66/Орд. отвічаю:

Вишлю сестри на Капитулу.

Але прошу за будучність, що би Капитула була сестер була отримувана все в літі в місяцу августу [серпні – ред.] коло 15 а не в зимі. Тепер монастирі сестер вже по всіх краях світа і в зимі не можливо буде зі всіх монастирей Європи і Америки.

В Господі найтеплійше поздоровляю.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 100.

Лист № 62

Єпископська кругла печатка

Križevci, dne 6/XI.1931.

Ваше Високопреосвященство !

Горвати кажуть: «Bolje ikada, nego nikada» [Краще пізно, ніж ніколи – ред.] І я спізнівся, але думаю, що ще річ не пропала.

Засилаю мій план проповідей на 4 роки по Швілинский-Левицкій. За парохії з дочернімі церквами єст план іде на 8 літ.

Подібний план був би за ІІІ том проповідей о ласки і тайнах, котрий ще не виданий. Не знаю для чого. Матеріял приготований і одна часть вже давно друкована в Ужгороді. […].

У праксі дуже добрі успіхи приносить і для священства і для вірних.

Прошу переглянути, виправити і дати мультипліковати і всім єпископам вислати. У мене нема друкарні з кирилицею, а може Ексцеленція самі щось перемінят. Не розходиться о числах але о самій річи.

Коли Господь позволив дочекати Конференцію у мене у 1932!

СС. Василіянки просят мене на свою Капітулу. Чи то має сензу і чи є потреба ? Думаю, щоби було добре як би Кап[ітулою]. провадив на Пр[еосвященний]. [Григорій – ред.] Лакота в імени всіх єпископів.

В Господі найтеплійше поздоровляю і всего добра бажаю.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 101.

Лист № 63

Єпископська кругла печатка

Београд, dne 12/XІI.1931.

Ваше Високопреосвященство !

Вертаючи з Македонії до дому в Навечеріє празника св. Андрея засилаю найтеплїйші желаня за великі ласки для Вашого Високопреосвященства и за Метрополію по отвітованню св. Андрея.

Нехай всемогучій Господь дальше провадить і дасть дочекати дні воскресеня Вашої Метрополії и не менше і цілої нашої Церкви! Маю надію що здоровля вже у порядку.

З цілого сердця поздоровляю і прошу о св. молитви.

Найменьшій в Хрісті

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 102.

1932 РІК

Лист № 64

Єпископська кругла печатка

Križevci, dne 12/I.1932.

Broj 2335 Пр. 1932

Ваше Високопреосвященство !

Дуже дякую за миле пісмо і желаня.

Най Господь як найскорше верне здоровля щобисте ще могли разом зі всіми нашими епископамі робити і трудитися за добро св. Церкви і нашого народа!

Осміляю ся попросити о слідуюче:

Нині дістав єм ІІ том Codexa Orient[alis]. на перегляд. Єсли за скоро Ваше Високопреосвященство буде могло дати свої спостереженя сей том, я би просив копію, щоби наша відповідь могла бути у головних річах однакова. Я вишлю свої спостереженя.

Ще раз в Господі поздоровляю і всего добра бажаю чекаючи на час пріїзду до мене на Конференцію сего року, на котру кличу і прошу.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 104.

Лист № 65

ПОШТОВА КАРТКА

Ікона Матері Божої

431-1931

Пресвятая Богородице, спаси нас!

Ваше Високопр[еосвященство] !

Дякую за пісмо.

Вже друге пісмо на мене адресоване до Београду. Прошу сказати тому, що адресує, що я ще в Križevci – Jugoslavija – Hrvatska.

Тїшуся що вже слабість попустила.

Най Господь як найскорше відздоровит В[ашу]. Ексц[еленцію].

В Господі поздоровляю.

[Белград] 24/І.[19]32.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 105.

Лист № 66

Єпископська кругла печатка

Križevci, dne 18/IІ.1932.

Ваша Ексцеленція !

Чекаю на повідомленя, що Ексцеленція вже здорові, але не можу того дочекати. Засилаю мої уваги на Can. 87-144 не щоби задавати Ексцеленції через то трудності. Най се перше переглянут другі люди може професори і нам свої гадки скажут.

Доброті Божої каждого дня препоручаю Ексцеленцію і прошу о чим скорше виздоровленя.

Найтеплійше у Господу поздоровляю Вас і о[тця]. Ігумена [Климентія Шептицького – ред.] і оставаю

Ваш в Господі

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 106.

Лист № 67

†

Ваше Високопреосвященство !

Дізнаю, що вже мінула небезпека і що вже можете і трохи робити. Тішуся і Господу дякую, а разом благаю, щоби уділив повне здоровля.

Усміляюся о одну річ попросити:

Як вже М[ати]. Софронія лишила посаду професорки, то я прошу відпустити ю до Шіду і то особено задля тої причини, бо вона, так думаю, буде могла добре провадити тутейшій новіціят сестер. М[ати]. Анна вже за стара і слаба, а других, за то відповідних сестер немаю.

Єсли Ексцеленцію не мают з М[атір’ю]. Софронією да якого другого плану, то прошу відпустити до Крижев[ецької]. єпархії.

Найтеплійше в Господі поздоровляю.

Križevci – дня 23/ІІІ.[19]32.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 107.

Лист № 68

Єпископська кругла печатка

Križevci, dne 27/IV.1932.

Хрістосъ воскресе!

Ваше Високопреосвященство !

Дякую найтеплійше за послідне пісмо. Дав би Господь Бог, щобисте могли провадити і слідуючу епископску Конференцію, котра має такі важні справи! Як би був то тягар за Ексцеленцію сюда пріїхати, я дуже прошу най буде та Конференція у Львові, щоби Ви не настраждали на так далекої подорожі. У мене би була познійше.

Але одна річ: восени має бути посвяченя Колегії св. Іосафата в Римі. Думаю щоби було право і достойно, як би то Ексцеленція могли, там отримати Конференцію, упорядковати всьо можливе за Колегію, подяковати і т.д. Від тої Колегії дуже а дуже много залежить житья нашої Церкви. Чи Ексцеленція годяться на се до Риму скликати восени Конференцію ? За случай що осібно би не могли заїхати, прошу провадженя за тої случай передати Станиславівському, най попробує, а Ви щобисте вислали делегата лишень. Я думаю, щоби то в Римі дуже добре взяли. Прошу у Господу о тім роздумати.

Дізнаю з певних жерел що для Ужгорода буде іменований о. Стойка (Олександр (1890-1943 рр.), єпископ Мукачівський (1932-1943) – ред.).

Най воскреслий Хрістос уділить повні сили, щоби ще дальше для Ісуса Ексц[еленція]. могли терпити разом з намі і двігати ту галузь св. Церкви.

Прошу о малу жертву терпінь і для нас.

Здоровлю в Господі.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 109.

Лист № 69

Karlove Vary, 30/VII.1932.

Leopol[…]

Ваше Високопреосвященство !

серце тягне до Вас, щоби особно обговорити справу Конференціи сего року, але як виглядає не буде се можливе задля браку грошей и для того я дуже прошу о рішеня слідуючих вопросів:

1) Вост[очна]. Конгрегация чекає на нас, що би наші епископи торжественно посвятили Колегию і при сей нагоді подяковали Свят[ому]. Отцу за той справді корол[івський]. дарунок.

Моя гадка треба ити і так зробити и при той нагоді много других річей порушити і много зла заперечити. Я знаю, що Ексцеленция не будут могли поїхали задля слабости, але я прошу о се:

Най Ексцеленция скличе то засіданє до Риму за початок новембра и назначи програм який вже опре ділений, а до того додасть і посвяченя Колегії а потім подякованя Св[ятому]. Отцу. Дальше най напишуть: за случай щоби Ви були слабості заперечені, най вмісто Вас Конферецию провадить найстарший епископ, котрий у імя Вашої Ексц[еленції]. най подякує св. Отцови.

Місце засідань буде наша нова Колегия.

На сей спосіб буде всьо виповнене і у Риму то мило приймут.

Більше о тому в імени моім мав сказати о[тець]. ректор Сліпий (Йосиф (1892-1984 рр.), з 1926 р. ректор Львівської Духовної Семінарії, Архиєпископ Львівський (1944-1963 рр.), Верховний Архиєпископ і Патріах УГКЦ (1963-1984 рр.) – ред.).

За случай що Ексцеленция не можутся згодити на ту мою пропозицию, о що я найтеплійше прошу, то най буде у мене Конференция, лишень прошу точно опреділити день, щоби я міг всьо приготовити. Так само прошу всіх епископів о дню повідомити.

Як Ваша Ексц[есенція]. думают, що безслівно потрібно, щоби я осібно був тепер у Вас, прошу зателеграфувати, а я десь ту пожичу гроші і піду до Вас. Моя кура [лікування – ред.] на 8/8. Будемо мати 3 тіжні і думаю, що буду міг потім виїхати.

Найтепплійше Вашу Ексцеленцию и о[тця]. Ігумена [Климентія Шептицького – ред.] поздоровляю і бажаю виздоровленя одному і другому.

Поручаючи себе до св. молитов оставаю

Найм[енший]. в Господі

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 110-111.

Лист № 70

†

Ваше Високопреосвященство !

1. Прошу написати до Конгрегації, що сегорочни Конференция наших епископів скликана до Риму. То що було написане у скликаню Конференції для епископів.

2. Не знаю що значить нове розпорядження нашої Конгрегації в посліднім числу A[cta].A[postolicae].S[aedis]. Прошу перечитати і як ласка, пару слів написати, щоби я міг орієнтуватися в тії річи, як будемо в Римі.

Тішуся що Ексцеленция набрали нови сили. Богу слава.

В Господі найтеплійше поздоровляю.

Крижевци, дня 16/X.[19]32

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

P.S.

М[ати]. Анна знова хоче на відпочинок до Словити. У нії вже велика нервовість і я для того годжуся. Вона каже, що як буде можно, то там і лишится.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 113.

Лист № 71

Ваше Високопреосвященство !

На пісмо від 20/X. відписую:

По Декрету Конгрегації не має жадної важности celebret [дозвіл на священиче служіння – ред.] наших епіскопів, не сміє жаден священик приняти інтенції з поза границі своєх епархії. Так виглядає, як коли би були всі наші епіскопі суспендовані. Нічего би не було для мене, якби таке розпорядження було видане і за лат[инських]. епископів. Ту виглядає як коли би ми були католикамі може бути «tertii ordinis» [третього чину – ред.] але не рівноважні з латинікамі.

У праксі: з Архіеп[архії]. Вашої хоче виїхати на пр[иклад]. на вакації до Чехословакії, або до Польщи на курацію 50 свящ[еників]. катехитів, і тілько других. До тепер було, що вони просили celebret від Вас і було всього у порядку. Тепер би потреба було для кождого післати до Конгр[егації]. перед відходом і як поверне… Певно, що того не буде у праксі, а наслідки будут такі: що ті священикі поза границею своєї єпархії, або свойого краю не будут правили Службу Божу.

Не говорю тепер о тім, яке то вражіня робит на схизматиків.

Єсли я може не добре порозумів Декрета, прошу мене кориговати. До Риму іду коло 31/XI.

Найсердечнійше в Господі поздоровляю Ексцеленцию і о[тця]. Климентія [Шептицького – ред.] і всего добра бажаю. Прошу о св. молитви.

[Крижевци] 26/X.[19]32

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 115.

Лист № 72

Бланк з єпископським гербом і кардинальським капелюхом.

Ваше Високопресвященство!

За день св. Ангела Вашого Високопреосвященства засилаю найсердечнійші желаня. Най Премилосердний Господь по отвітованю св. Андрея поможе зі спеціальнимі ласкамі до кінця витримати у ношеню тяжких хрестів, якій Він уділив Вашому Преосвященству і через ті хресті осягнути неувядаємий вінец для себе и для цілої Унії скріпленя у св. віри!

В Господі поздоровляю і всего блага желаю.

Крижевці, дня 11/XII.[19]32.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 117.

Лист № 73

Єпископська кругла печатка

Ваше Високопреосвященство !

На послідні епіскоп[скій]. Конференції була бесіда о тім, щоби видати одно спільне Посланіє о тім, що Св. Отец сказав і зробив за нас, коли збудував Колегію. То було і на першій Конфер[енції]. постановлено і скілько собі пригадую, Ваша Ексц[еленція]. обіцяли зложити то Посланіє і нам післати на підпис. Єсли Ексцеленция мают може бути скицу [шкіц, проект – ред.] першого Послання, я усмілюся попросити і потребую скіцу зробити як не для всіх, то принаймній для декотрих. Річь дуже важна і велика.

З нагоді Різдвяних Свять і Нового року засилаю найсердечнійші желаня так Ексцеленції як і цілої Провинції. Най Господь, Спаситель, у всім поблагословить! Здоровля най скрипить!

В Господі поздоровляю.

Крижевці 27/XII.[19]32.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 118.

1933 РІК

Лист № 74

ПОШТОВА КАРТКА

«Apostolstvo sv. Cirila in Metoda»»

[Крижевці] 12/IV.[19]33.

†

Як Господь допоможе то в середу рано о 6:30 буду у Вас, щоби і устно пожелати щасливий праздник Воскресеня Хрістового.

А тепер сею дорогою кличу Вашої Ексцеленції і цілої Метроплоли:

Христосъ воскресе!

† О.Діонисій,

еп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 120.

Лист № 75

Бланк з єпископським гербом і кардинальським капелюхом.

Рим 30/V.[19]33.

Ваше Високопреосвященство!

У нинішньої авдиєнції у Св. Отця Св. Отец много інтересувався зі здоровлєм і працею В[ашої]. Ексцеленції. При тіі нагоді я спімнув свято молоді [З’їзд «Українська молодь Христові», що відбувся 6 травня 1933 р. у Львові – ред.], яке так торжественно відбулося у Вас і так численно, то Св. Отец дуже з тім був потішений і дяковав Г[осподу]. Богу.

Спімнув єм розвій Академії [Львівська Богословська Академія – ред.] і число богословів, як і добрий дух в семинарії так у Ваших богословів як і моїх. Дуже був задоволений. А найбільше тішила Його справа нашого спільного Катехизму і через тій Катехизм заснованя катихетістів по всіх сторонах, де наш нарід жіє. На то специялне благословення уділив.

Уділяючи благословення для мене уділив і для Вашої Ексцеленції і для цілого нашого Єпископату.

Повідомлені о тім В[ашу]. Ексц[еленцію]. оставаю в Римі.

Ваш в Господі

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 121.

Лист № 76

Бланк з єпископським гербом і кардинальським капелюхом.

Ваше Високопреосвященство!

Сердечно дякую за пісмо.

Висилаю фотографії Крижевецких епіскопів. Дві ще находятся у Ректора семин[арії]. у Львові. Пишу о. Ректорови, щоби передав.

Колору талару і мантії не може опісати. Як маляр скінчить всьо, то може би пізнійше міг сюда приїхати і додати колор.

Що до мойого виїзду до Карлсбад і до Вас здаєся мені, що буде неможливо того року задля фінанс[ових]. обставин. Подорож до Галич[ини]. і до Риму забрала потрібну сумму за то. Най дієся воля Божа!

Прошу підготувати справу Катехизму.

В Господі поздоровляю і всего добра бажаю.

Крижевці, дня 17/VI.[19]33.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 122.

Лист № 77

Бланк з єпископським гербом і кардинальським капелюхом.

Broj 4604. Пр. 1933.

Ваша Ексцеленция !

Обертаюся до Вас з просьбою у одної для нашої єпархії дуже горячої справи: у справі СС. Служебниць. Чекав єм на приїзд о[тця]. визитатора Схрайверса (Йосиф (1876-1945 рр.), протоігумен східної вітки Редемптористів в Україні (1913-1933 рр.) – ред.) і гадав єм, що він полагодить ту справу після приписів церк[овного]. закону і що піде всьо наперед. Його нема і не буде, як виджу.

Справи слїдуючи:

Ворогі св. Церкви много раз пробовали нагнати наших Сестер і я мусів на всі боки робити інтервенції щоби то заперечити. Ворого розуміют працю сестер, котра їм не подобається і для того на тісяч способів пробовали заперечити ту працю, щоби воні могли успішнійше ширити свою працю. Богу слава дотепер не удалося. Чого не зробили ворогі, як мені виглядає, то зроблять самі настоятельки СС. Служебниць. Я много раз і пісменно і устно просив С. Старшу, най:

1) до нас посилає з найліпших найрозумнійні Сестри задля спеціялних у нас обставин;

2) щоби пріслала таких, котрі би були готові приняти югословянске горожанство і ту лишитися;

3) щоби переміни сестер не робили без совітовання зі мною;

4) щоби на се уважали, що ту можут бути настоятелькамі лишень ті сестри, які мают югослов[янське]. горожанство.

Вчера отримав єм пісмо, що настоятелька з Руского Керестура с[естра]. София Ромич перенесена до Львова.

Мав єм вже многі тяжні дні, але той був оден з найтясших днів мого життя. Перед моїми очимі стают події які перед рокамі сталися у єпархії римокатоліцкої у Бачкі, де латинскі Сестри Конгрегації «Englische Fräulein» (жіноче Згромадження засноване у 1609 р. У 2003 р. перейменоване на Згромадження Ісуса – ред.), які мали у Сомбору [місто у Сербії – ред.] учительскі семинар і всі другі школи, а так само і по парохиях свої церковні школи, задля своєї неростропности страшно шкодили св. Церкви. Сестри мали свій осередок поза границями держави на Мадярщини у Калочи [Калоча – місто в Угорщині – ред.]. Єпископ зі Суботиці [місто у Сербії – ред.] напомінав сестер, най по всіх монастирях поставлят настоятельки з Югославії; най оснуют свою спеціялну провинцию у Югославії, яка буде мала лишень свою верховну настоятельку поза границею держави, як що зробили і всі другі Конгрегації сестер і монахів на території Югославії. Епіскопа сестри не слухали, на свою руку хотіли дальше провадити і конец був такій, якій собі ворогі Церкви жадают:

- забрали сестрам всі інститути шкількі з інвертором,

- у тіх інститутаї поотверали свої школи,

- Церкви сестер обратили на Церкви схизматицкі і донині служат нимі.

Епіскопат сам, цілий кат[олицький]. Епіскопат, нунціятура інтервеновали, але всьо на дармо.

Ту на кінці мусів сам Рим справу до своїх рук забрати: виіменова Апост[ольського]. Нунція своїм специялним делегатом для тіх сестер і він тепер упорядкував, чого не хтіли сестри самі зробити по совіту епіскопа. Тепер по страшних стратах мают то всьо, що і всі другі Конгрегації мают: окремішню провинцию.

Одінокі наші сестри Служебниці до тепер у тій точкі зістали неупорядковані і то була причина головна, задля котрої я післав і просив С. Старшу, най всьо так робить, як коли би сестри наши не були залежні від настоятельки поза границею держави і най у тіх річах зі мною совітуєся задля добра сестер і св. віри.

Скілько виджу мене С. Старша не порозуміла, коли заберає сестру тутейшу звідси, а не буде мала другу тутейшу сестру відповідну за настоятельку.

Перед моїми очима вже стоїт, як може статися у Керустуру щось подібне, як сталося у Сомбору: що ворогі заберут монастир сестер і у нашої каплиці отворят свою задля того, бо сестри не могли, чи не хотіли слухати епіскопа, котрий їм хоче то зробити, що уважає за безслівно нужне для їх добра і для добра св. Церкви. Люблю сестер і від першого часу їх народження тішив єм ся з нимі. Для того тепер так мене зранило таке поступування від сторони старших, що для мене значить: розвязованя домів СС. Служебниць у нас.

Ексцеленция!

Прошу о слїдуюче:

1) Попробуйте Ви розтолкувати С. Старшої ту справу, може будете могли щось осягнути. Єсли ні, то най сестри мені напишут одверто, у чим я так погрішив против Правила Згромадження сестер, що воні готуют розвязаня наших домів ?

2) Прошу повідомити сестер, що я готовий попросити з Риму визитатора, котрий би об’єктівно розслідив цілу справу, бо по моїм пересвідченю Сестри суть дуже зле інформовані і на такої підставі роблять то, що буде мало злі наслідки для самих сестер.

3) Най сестри знают, що до мене можут все одверто напісати, єсли думают, що я щось зробив против Правил. Я хочу щоби сестри найсовістнійше отримовали свої Правила, а я зі своєї сторони буду так само Правила отримувати, але і уважати, щоби їх сестри отрімо вали, котри у моїї єпархії жиют.

4) Най сестри і то знают, що я як епископ маю декотрі права і над сестрамі так на пр[имір]. що до обряду, до церковного співу, до іх праці межі вірникамі і т.д. Ту воні мусят епіскопа слухати.

Коло нас суть розмаіти латинскі Конгрегації сестер. Латинскі епіскопи много більше впливают на провадженя сестер як я. Сестри ті тішаться, коли можут щось по волі епіскопа зробити, бо знают що епіскоп ліпше видить потреби Церкви як воні і що епископ не зробит для них нічого злого.

То і я хотів і хочу для одинокої нашої Конгрегації СС. Служебниць. Хочу щоби і та справа була полагоджена по волї Божої на хосен Згромадженя, і для того прошу Вашу Ексцеленцию, щобисте занялися тою справою. Я вже наперед обіцюю виповнити всьо, що В[аше]. Ексц[еленція]. будут у тії справі зажадала від мене.Єсли я деяку похибку зробив, сей час то направлю, лишень най доми наших сестер не будут знищені.

На любові і труду найтеплійше дякую.

В Господі поздоровляю і всего добра бажаю.

Križevci, дня 16/9.1933.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 123-124.

Лист № 78

Єпископська кругла печатка

Ваше Високопреосвященство !

Посилаю одного конвертиту з Герцеговині – Томашевича [?] – як кандидата до Студитів. Прошу о св. молитви щоби удалася праця.

Найтеплійше в Господі здоровлю і всего добра желаю.

Крижевці, дня 12/X.[19]33.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 125.

Лист № 79

Бланк з єпископським гербом і кардинальським капелюхом.

Ваша Ексцеленция !

Думаю, що нема дня, щоби я душею не бував при Вас просячи Господа о специялни ласки за ті великі хресті яке Провидіння Боже засилає на Вас.

На особенний спосіб буде о се благати Господа в день св. Патрона, щоби він випросив полегшення і сили за дальші праці, котрі у нинішних часах так потрібні на всі бокі.

У нас нічого надзвичайного.

Що до праці около спільного катехизму, скілько виджу, не буде з того то, що я жадав і що так конечнім і потрібнім тримаю за всіх нас.

Тішуся що принаймній проповіди катехитичні запроваджені. То великій крок наперед. Лишень най то у праксі перепровадят.

Найсердечнійше во Господі поздоровляю і всего добра від Господа прошу і бажаю.

Крижевці в день св. Єкатерини [7 грудня] 1933.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 126.

1934 РІК

Лист № 80

Христосъ воскресе !

Ваша Ексцеленция !

Як Господь позволить, то буду у Львові на слідуючу середу 18/IV. о 6:43 рано.

Тягне мене до Вас любов, щоби поговорити о Катехизму і о другий важних справах.

Прошу о св. молитви за щасливу подорож.

Во Господі поздоровляю і всего добра бажаю.

Крижевці, день 11/IV.[19]34.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 127.

Лист № 81

Ваше Високопреосвященство !

1) Засилаю пісмо під ⁒ котре мене дуже здивовало. Не думаю бажаня виповнити, але прошу о совіт, що ту дальше зробити.

2) Через Нунциятуру В[исо]к[о]пр[еподобний]. о[тець]. Ігумен [Климентій Шептицький – ред.] має дістати за [отця Янка – ред.] Шімрака 5000 $. Єсли о[тець]. Ігумен там прошу повідомити о тім.

В Господі найтеплійше поздоровляю.

Križevci, дня 27/V.[19]34.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 128.

Лист № 82

Бланк з єпископським гербом і кардинальським капелюхом.

Ваша Ексцеленция !

На пісмо відписую:

На розумію жаданя о[тця]. Думки [?] щоби ще 200 зл. дістати. Він дістав пашпорт за 120 зл. як о[тець]. Левицкій [?] каже за дорогу не потребує 400 зл. Для того прошу не давати більше, бо я не маю звідки повертати.

Не буду міг користати відпочинок у Ексцеленції, бо не маю грошей.

Прошу о св. молитви.

Во Господі здоровлю.

Крижевці, дня 12/VII.[19]34.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 129.

Лист № 83

Рим дня 27/X.[19]34.

Ваша Ексцеленция !

За желаня Господь нехай винагородит сторицею!

У нас тяжкі часи. Приїхав єм до Риму на ординацию двох моїх богословів, а не меньше щоби від Господа випросити потрібні ласки у нинішних тяжих часах. Знаю що і у Вас не меньше ворогів роблят і для того благаю Господа о помічь специяльну для цілої нашої Церкви.

Дуже ме тішит новий катехизм. Він нам много допоможе при вихованю наших вірних.

Боюся за наших у Босні: держава жадає від священників, щоби всі мали горожанство, а воні до тепер не хотіли о се просити і 7 їх немає горожанства. Що буде ще не знаю.

Коли буду у Св. Отця попрошу специяльне благословення.

Во Господі здоровлю і всего добра желаю.

Ваш у Господі

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

Цїлую руки і з високим і глубоким побажанням

кланяюся Ексцеленції

о[тець]. Ілля Ванчик,

парох в Миклушевцях у Югославії.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 130.

Лист № 84

†

Ваша Ексцеленцийо !

Прошу за день св. Ангела приняти найсердечнійші желаня по отвітованю св. Андрея як для Вас так і для метрополії.

Усміляюся попросити щобисте від заслуг за свої терпіння одну часто жертвовали за нашу епархию, бо у нас тепер дуже тяжкі часи. Потребуємо надзвичайні помочи з неба.

Тішуся, що сте набрали нові сили за дальші праці. Нехай Господь дальше провадить!

В Господі найтеплійше здоровлю.

Крижевці, дня 5/XII.[19]34.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 131.

Лист № 85

†

Ваша Ексцеленция !

В день і в ночі не маю спокую і мушу перед Вамі відкрити ту рану. Сими днямі відпав від віри бувшій мій богослов, Виславскій [?], котрий був 2 роки у Львові. Не був нашім пітомцем у малоі семинариі. Не можу знайти причину. Думаю, що вона буде у тім, що батько материялно пропав – закупив много земли у Босні і не може дальше. Бідний той розголошує як коли би він то зробив під впливом о[тець]. Костельника [Гавриїла – ред.]. Боюся о тім і напімнути щось о[тцю]. К[остельнику]., бо не можу того вірити. Прошу В[ашу]. Ексц[еленцію]., єсли будете могли і за добро уважали деякім способом ту справу розглянути, або мені дати вказівки, як би я міг ту щось зробити. Чи отверто написати до К[остельника]. ?

Прошу може СС. Вас[иліянок]. видати росказ нехай молятся специялно за витримання наших у вірі. Буря велика.

[Крижевці] 5/XII.[19]34.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 132.

1935 РІК

Лист № 86

Ваша Ексцеленция !

З нагоді празника над празникамі засилаю смиренний привіт для Вашої Ексцеленції як і для цілої провінції Вашої, а не меньше і цілого нашого народу:

Христосъ воскресе!

Христосъ най помагає Вашої Ексцеленції носити тяжкі хресті і ускорить воскресення!

З цілого сердця поздоровляю.

Прошу о св. молитви.

[Крижевці] 20/ІV.[19]35.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 133.

Лист № 87

Єпископська кругла печатка

Križevci, dne 18/VI.1935.

Ваша Ексцеленция!

Усміляюся попросити щобисте мене і мойого о[тця]. духовного з Загребу Сегедия[Якима – ред.] приняли до себе на відпочинок і може малу курацию [курс лікування - ред.]. Ми би приїхали коло 20/VII. до Львова, як Бог позволить.

Найсердечнійше во Господі здоровлю і прошу о св. молитви.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 134.

Лист № 88

Христосъ воскресе!

Ваша Ексцеленция!

На цінне пісмо від 28/V.[19]35. сейчас відписую:

1) О[тець]. Латкович [Франьо – ред.] не є «тепер викаром для Босні». Він є Вікар для Бачки і Славонії – «Викар Осиечкий». На жаль за Босну держава не признала жадного викари епископского. Я його як Викара Осиечкого переніс до Баня Луки задля слїдуючих причин:

- Як Викар Осиечкий має гарну плату і міг з тою платою отриматися у Баня Луки

- Він все Українців дуже любив і більше для них зробив як котрий не будь Українец. Длятого я на него раховав, що зробит і у Баня Луки. І справді: збудував гарну капличку і купив парохиялний дім. За той дім і за капличку він сам зберав гроши і робив лутрию. Але то не було досить і він тепер зі своєй платні дає на довг місячно по 700 Д[инарів]. Довгу є ще тепер 183.754 Д[инарів]. коло 19.000 ZŁ.

Всіх процентів з главного то є капитал за продані земли епархіі. Я зрекаюся лишен щоби ті наші люди мали парох[іяльний]. дім і церкву.

Єсли би я тепер переніс о[тця]. Латковича, то не лишень що я зрікаюся процентів, але мушу і главне – той довг з свойого звернути, а на жаль я не маю капиталу за се. Вірні за се не дают жадного гелера і не стараюся за се.

Крім того о[тець]. Латкович зістає до своєї смерти Викаром. Його наслідник був би звичайним священником, котрий буде по теперішньому діставав за себе місячно по 603 Д[инарія].

2) Ті вірні – бідні наші люді, котрі і до мене пісали і то саме жадали, стоят у руках наших ворогів, котрі проводят страшну кампанію проти св. соєдиненя на всі можливі діяволскі способи. Наші люді того не видят бо їм юдини не дают видіти. Самі до церкви не ходят, хотят бути великі Українці, а о[тцю]. Латковичу берут за зле, як він отвертий Горват.

Дуже би мені було мило, як би Ексцеленция подали мені імена тїх людей задля контроли.

3) Дуже много нам пошкодили і шкодят студенти на медицині в Загребі, котрі так само не хотят і не можут порозуміти тутейші обставини і закладают окремішні читальні проти читалням, які до тепер провадилися під оком священників. До тіх читалень спроваджуют «Стрілчикових» людей, які суть агенті схизми і плачені. Стрільчик et comp[any]. видают тепер проти Рідного Слова «Листок» повний діявольскої ненависти на кат[олицьку]. віру і то розкидуют gratis межи наших людей. Наші молоді того не видят і для них то не є нічого. Але о тіх річах, як Бог дасть, устно коло 20/VII.

4) Ті медики не давно збунтовали людей проти о[тця]. Біляка [Григорія – ред.] і старалися о перенесення його. Той чоловік є Українец, але і католик, котрий і здоровля і жінку стратив у праці за тій нарід. Дуже є вже слабий але як не хотів пустити кооперативу і читалню тім людям, котрі не хотят там мати священників наших, то треба його знищити.

5) Маю великій клопіт зі священникамі Украінцями: заборонила держ[авна]. власть катихизацию провадити для тіх, котрі не суть горожані тутейші, а таких маю 8. Побачу, чи буде можно ту щось зробити. Задля своїї коротковидности не хотіли перед тім статися нашімі горожанамі, бо жінки не дали, а тепер не можна. Вірні будут страждали і сам Бог знає, як то упорядкуємо.

Найтеплійше во Господі поздоровляю і прошу о. св. молитви.

Крижевці, дня 31/VI.[19]35.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 135.

Лист № 89

†

Ваше Високопреосвященство !

Я давно збераюся до Вас. Уже мав єм і визум польски, а не мож задля праці в двох епархіях. Але на всі способи буду старатися в найкоротшім часі посітити Вас. Тепер іду до Праги задля многих річей з Преосв[ященним]. Гебейом [Петром – ред.] звідтам на Конгрес до Любляни на 12-16. Потім посітити мушу декотри парохії, може і в Босні. Перед Успенієм маю охоту назад вернути сюда. Ту реколекції, і сто робіт, бо ту епископ має робити, а други чекают.

Так довго не сміє зістати. Страдає одна і друга епархія.

Борба зі схизмою попускає. Як би у мене не було Максименка (Віталій, архімандрит, монах Російської Православної Церкви – ред.), тоби не було схизми. То є человік праці і знає терпіти. Але, Богу слава не іде дальше. Як би ту я мав ще 5-10 священиків на диспозицію по волі, то би всьо скоро щезло. Штат ім много підспомагає, а особливо поодиноки парохії.

З другої сторони ті агитації ту пробудили дух католицкій, якого вперед не було. Господь має свої дороги.

Ваше Високопр[еосвященство]. жалуєся на страшни обставини у Вас. А цілий світ ? Де суть лїпши ? Чи були лїпши перед 1600 роками ? Господь всьо провадить, попровадит і нас. Не загинемо ще. Єсть ще у нас віри, хотяй і много людской слабости.

Думаю що спосіб писаня Ексц[еленція]. Хомишина (Григорій (1867-1945 рр.), єпископ Станіславівський (1904-1945 рр.) – ред.) жадного, або дуже маленке число двигне до роботи. Доводит до роспуки, а то зле. Господь терпить зло на світі, бо єсть і добра, що приноситься жертва Євхаристії і у нас за всі беззаконня наши. Пісати проти «Ниви» не поможе много. Лїпше буде основати в Станисл[авові]. одну високоцерк[овне]. ревію [журнал – ред.] і зовсім на боку пустити роботу «Ниви» а позитивно робити для добра Церкви і Народа. Зло було і буде. Мусімо лїчити але не забивати. Доброй волї буде на обох сторонах. Як би хтось мог ті сторони звязати і вихоснювати, величезни би діла міг зробити.

Хотів бим з Ексц[еленцією]. поговорити о СС. Вас[иліянках].

Перед тим Словита була за 2 хори і Ексц[еленція]. а тепер чую зовсім інакше. Прошу най зоставає по старім, а при СС. Студитках випрактиковати 1 Кор. Буде замишанє і мало хосну. Або нови доми с тим отверають. Стари най затримают стару праксу.

Не буду дальше бо би не було причини та скоро спішитися до Вас. Серце уже давно тягне, але люди не дают.

Найсердечнїйше в Господі поздоровляю і много добра від Господа прошу і жадаю.

Пряшів 4/VIІ.[19]35.

Слуга в Христі

† О.Діонисій.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 136-137.

Лист № 90

†

Ваша Ексцеленция !

Найсердечнійше дякую за желаня !

Дуже би я був вдячний єсли би я міг дістати copi-u [копію – ред.] відписи Ексцеленції на CC. [Канони Канонічного Права – ред.] 1154-1558.

Як Ексцеленция думают:

1) Що до скасованя постів Різдвяного, Петрівки і Спасивки ?

2) Як на скасовання середи ?

3) Чи не було би лїпше піст брати і у теорії як буває у праксі: не робити ріжницю межи […] і […] ? Хто то тримає у праксі ?

4) Що з празникамі святих, які у нас ще суть ?

5) Що з празником Всіх Святих ? У нас падає на неділю по Сошествию. Не потребуємо нового запроваджувати.

6) Чи не є для нас дуже небеспечний Канон 1162 § 3, п. 2 ! Латині того не мают і воні нас не будут пітатися а ми мусимо!

Во Господі здоровлю і прошу о св. молитви.

[Крижевці], 12/XІ.[19]35.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 139.

Лист № 91

Ваше Високопреосвященство !

З нагоді праздника Вашого Патрона засилаємо за Вас і за Вашу Митрополию як і за цілий Украінский нарід найсердечнійші желаня. Нехай Всемогучій і предобрий Бог допоможе Вашої Ексцеленції дочекати дні нової зорі Украіньского народа! На многая і благая !

Найсердечнійше во Господі поздоровляємо.

Загреб, дня 12/XІІ.[19]35.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

О[тець]. Яким Сегеди, духовник

О[тець]. Ivan […] Višošević

О[тець]. Венедикт Сабов ЧСВВ

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 140.

Лист № 92

†

Ваша Ексцеленция !

Усміляюся попросити, щобисте на просьбу о[тця]. Легенького [Євстахія – ред.] так для него і для других дали відповідь, що не приймете назад жадного, поки не перебуде туть найменьше 10 літ. Не можемо пустити той бідний нарід до рук схизматиків задля бажаня священичих жен, щоби воні могли у Галичині виховувати своїх дітей. На першім місці спасення душ тисяч осіб, аж потім взгляд людскій.

По 10 роках, як Бог дасть мені тутейших священників, охотно і сам буду рекомендовати такі просьби.

Прошу дальше і то у своім пісмі як відповідь написати: нехай всі берут горожанство югославске, щоби могли дітей катехизовати у школах. Коли будут хтіли вернутися до Галичини, Бог допоможе назад осягнути польске горожанство.

Министер внутришних діл обіцав дати каждому горожанство, лишень нехай дістане відпустку з польского горожанства.

Я покликав вже більше раз священників, щоби о се попросили, але воні не хотят се зробити, щоби могли вертати назад.

Задля того прошу о поміч генералну для всіх тутейших священників, щоби були священникамі на першім місці.

Во Господі здоровлю і всего добра бажаю.

Крижевці, дня 18/XІІ.[19]35.

† О.Діонисій,

eп[ис]к[о]п.

ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 141.