1913-1914 РОКИ
Лист № 1
†
Ваше Високопреосвященство !
Ради слави Божой прошу, єсли можливо що зробити черезъ апостолского Нунція и застерегти щоби Еперьешcкимъ [Пряшівським – ред.] епископом не зостав др. Новакъ [Стефан (Štefan Novák), єпископ Пряшівській (1913-1918 ) – ред.], котрий має ту въ Загребі процесъ propter adulterium. Я то дознавъ зъ певного жерела.
Др. Новакъ є вже именованый епископомъ, але Богъ допоможе зробити, щоби не зоставъ консекрованимъ. Він тепер перебуває від довшого часу ради того процеса у Абаціи. Зъ того можна бачити и певни конклюзіи робити, що таких річей буде и больше.
Най Нунцій о том запитає архієпископа Dra Antonija Bauera [архиєпископ Загребський, (1856-1937) – ред.] – Загреб.
Слуга в Христі
О. Діонисій
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 175.
1917 РІК
Лист № 2
Ваше Високопреосвященство!
Сердечно дякую за писмо и за посланье М[атері]. Анны. Маю повну надію, же з того буде всьо добре на обім сторонама.
Усміляюся запросити Ваше Високопреосвященство, щоби у имени моєм мали доброту запитати Ексц[еленцію]. Нунція, чи вже виданий breve за єпископа Юлія (Дрогобецького, 1891-1917 – єпископ Крижевецький, з 1917 р. – єпископ емерит – ред.). То би було задля многих річей для мене потребно знати.
Чи би я мог теж читати о річах, о котрих тепер розмова на єписк[опських]. засіданіях. Єсли да, смиренно прошу то прислати до мене.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю и всего добра желаю,
Križevci, 14/XI. [19]17.
Найм[енший]. в Христі
О. Діонісій,
ап[остольський]. адм[іністратор].
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 2.
Лист № 3
†
В день Ангела Вашого Високопреосвященста засилаю разом з Капитулою и з тутейшими священиками найсердечнійши добри желаня просячи по отвітованю св. апостола Андрея всего добра за Вашу особу, як також и за благослов Божій у всіх працях, котри Ваше Високопреосвященство має по волі Божой дальше виповнювати и виповнити.
На многая и благая літа!
Усміляюся придодати и то, що мав телеграфично послати від тутейших Сестер Василіянок.
Крижевци, 12/XII.1917
Слуга в Христі
О. Діонісій Наряди,
ап[остольський]. администр[атор].
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 3.
1918 РІК
Лист № 4
Ваше Високопреосвященство!
Гадаю, жеби було добре спільно з однимъ писмомъ одъ всіхъ грекокатол[ицьких]. Ординаріатовъ Австроугорщини подяковати Святійшому Отцу, Папі Венедикту, за основанье новой Конгрегаціи и нового института для Орієнтальнихъ. Прошу зробити иниціативу и потомъ послати всімъ угорскимъ греко-катол[ицьким]. Єпископамъ на подписъ. Може дасть Богъ, що той институтъ звяже моцнійше принаймні будучихъ грекокатоликовъ.
Усміляюся дальше запитати, яка практика буде у Галицкои провинціи щодо нового Кодексу ? Конечно бы було, щобы у томъ була однообразностъ. Прошу у томъ пробовати разом поступити зъ грекокатолицкими єпископапи Угорщини.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю.
Крижевци, 30/I.1918
Слуга в Христі
О. Діонісій Наряди,
апост[ольський]. администр[атор].
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 4.
Лист № 5
†
Ваше Високопреосвященство!
Охотно приставаю, щоби с. Августина достала професію у Словити як наша сестра.
Чи В[аше]. Високопреосвященство отримали моє писмо у котрим я просив, щоби спільно подяковав грекокатол[ицький]. епископат австроугорскій Святійшому Отцу за Congregati-у і Collegium!
Яка у Вас буде практика щодо уживаня нового Кодексу ?
Як стоят справи Уніи в Росіи, як на України ?
Чи буде можливо щос там запомочи и на якій способ ?
У нас ще всьо при старом. Бог добрий знає як и коли то буде скончено.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю и всего добра для особи и для Церкви Вашой жадаю.
Крижевци, 1/IІІ.[19]18
Найм[енший]. в Христі
О. Діонісій Наряди
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 6.
Лист № 6
†
Ваше Високопреосвященство!
На 3/IV. i 4/IV. був зїзд апостоляту Горватско-Словенского в Любляні під проводом епископа Jegliča (Антон Бонавентура, єпископ Любляни (1850-1937 рр.) – ред.) , на котрім було обговорено, що би мали и могли зробити полудневні Славяни за міссію межи схизматиками у Росіи и на Балкану. Спомежи других річей заключено, що би підписаний з д-ром Гривцем (Франц Ґрівец, богослов (1878-1963 рр.) – ред.), професором з Любляни […], около 15/VI поїхав до Львова и з Вашим Високопреосвященством ще подробнійше о той ідеи поговорили, як би було найпрактичнійше можливо на той започати робити. Чи буде Ваше Високопреосвященство у том часї дома ?
Межи Словінцями та квестія дуже горяча и з них готови многи священики приняти восточни обряд и бути місіонарами в Росіи, на Україні, або на Балкану. Всї хотят що би лиш у восточнім обрядї виховувалися будучи місіонари. Єсли позволит Господь Бог, то больше усмено.
Гадаю, же би було добре закликати и Станиславского и Перемишлского епископа на то. Єсли не, то ми відвідаєм їх у их домах.
Найсердечнійше поздоровляю и всего добра від Господа прошу и желаю.
Крижевци, 24/ІV.1918
Найм[енший]. в Христі
О. Діонісій
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 7.
Лист № 7
†
Ваше Високопреосвященство!
Перед майже двома місяцями писав єм до Вашого Високопреосвященства и питав єм, чи би ми могли до Вас приїхати около 15/VI-20/VI, що би поговорити о плану за місіонарску працю на Балкану и в Росіи на на України.
Мав би приїхати з підписаним др. Гривец (Франц Ґрівец, богослов (1878-1963 рр.) – ред.), професор з Любляни. Не маючи відповіди усміляюся ще раз запросити.
Єсли не можливо в VI. місяци, то може бути або VII. або у VIII. Ми би хотіли говорити також з другими епископами.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю.
Крижевци, 23/V.1918
Найм[енший]. в Христі
О. Д.Наряди
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 9.
Лист № 8
Ваше Високопреосвященство!
1.) Теорестка (теоретична – ред.) квестія місійнои працьи дуже гарно окончена дня 10/9 в Загребї, але тепер приходит головна часть, а то є практична. Ми тепер мали видати покликанье до священства що би зголошувало ся до тои працьи. Чекаємо на виданье обіцянои брошурки Вашого Преосвященства, котра би мала бути зараз переложена на горватску и словіньску мову. З того слїдує же то не буде можливо вже того року післати одного або другого священика до Вас. Просимо одже як найскорше обїцяно видати.
2.) Посилаю просьбу богослова Черняка (Михайло [?] – ред.) и перепоручаю. О[тець]. Базюк (Олексій Базюк (1873-1952 рр.), Апостольський Адміністратор для греко-католиків у Боснії (1914-1925 рр.) – ред.) єго приняв до Босни и гадаю, же би було добре що би був як найскорше ординований. Я примаю на себе ординацію, але єсли Ваше Високопреосвященство думают, же би було лїпше, що би він був у Вас ординований, най так буде.
3.) О[тець]. Андрей Сегеди (1862-1920 рр. – ред.) віїджає до Босни – так обїцяв – в недїлю 14/9. Як я йому дав позволенье на то, то тепер не може позберати ся. Прошу з Вашои сторони написати за него до о. Базюка, що би уважав на него и на монастир.
4.) Запросив єм о. ректора Преосв[ященного]. [Йосифа] Боцяна (1879-1926 рр., єпископ Луцький і Острозький (1914-1926 рр.), єпископ-помічник Львівський (1924-1926 рр.) – ред.), що би на той рік приняв до семинара на ІІІ рік Ерделі Янка [?] и Дуду Николу [?]. Чи би то було можливе ?
Найсердечнійше в Господї поздоровляю.
Найм[енший]. в Христі
О.Діонисій
Крижевцї, 13/IX.1918
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 12.
Лист № 9
†
Ваше Високопреосвященство!
В день св. Ангела в імени своєм і всїх знакомих складаю Вашому Високопреосвященству найщирїйши желаня за особу Вашого Високопреосв[ященства]. як також и за вірних! На многая!
Єсли можливо що зробити в тім напрямі, то прошу не забувати на наших в Угорщині. Може бути тепер буде можливо щось зробити: Реформу Чина перевести через Василіян з Галичини, близші зносини заложити розширювати видавництва Васил[іянські], дїти брати до школи.
В Унгварї основана Народна Рада. Позволено учити на материньском язицї, рух зачинає у добрім напрямї і т.д. …
Найсердечнійше в Христі поздоровляю.
Слуга в Христї
О.Діонисій
2/XII.1918
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 13.
1919 РІК
Лист № 10
Ваше Високопреосвященство!
Надаєся мені оказія через с[миренну]. м[атір]. Антонію поздоровити Ваше Високопреосвященство, а у Вашій особи и цілий україньский бідний народ. Най Господь ускорит часи мира і прійме дотеперішни терпіня як задосить діланье за гріхи народа!
У нас, Богу дяковати, ліпше як у Вас, але ще не знати, чи не стоимо и ми перед страшним културкамфом, а священство виглядає неприготованне. Большость очекує од новои держави за много, особливо за нас. Церковни имінія відберают за народ, але de facto є то, що було у Франціи. Латинске священство напирає ся знищити celibat. Борба пред дверми, а сами люди вяжут собі руки.
Дуже тішив єм ся гадкою, же грекокат[олицькі]. Русини Угорщини підпадут під Україну, як вже вони бажали собі. Чи бисте не могли и у таких обставинах там щось зробити ? Як думаєте дальше з провадженьем семинари ? Чи даст ся тепер у Вас щось зробити ? Чи не будете мусіли приватно виховувати ? Як монастири ? Як сестри ? Я не міг дотепер ще створити новіціяту, бо не було досить фонду и задля того, що я ще невименований єпископом Крижевицким. Збераю на фонди але то ще поволи.
Чи Ексцеленція не думают до Риму скоро поїхати ? Єсли да, то би и я хотів товаришити.
Як стоїт справа о. епископа Холмского ?
Перепрашаю, що тілько випитую.
Що до наших сестер то справа так стоїть:
М[ати]. Анна дуже добре провадит.
М[ати]. Антонія, котра приносить писмо, я так гадаю, жеби для ней було дуже добре, що би то позволенье від Ексцелленціи ити до родичів на час іхъ потреби вихоснувала и або-або. Для неи житье монаше нерозумліве. Вона всьо бере на свой способ и хоче більше quietare quam orare et laborare (спокою ніж молитви і праці – ред.).
Сестра Марійка провадит зі собою велику борбу. Вона сама каже же у неи двояки натура – розуму и чувства. Перша хоче Богу служити як монахиня, але друга кождий час робит страшений бунт и много прикрости настоятельцї и другим сестрам. Менї вона мила задля великои борби, котру провадит зі собою. Єсли раз дійде до того, же розум запанує над чувствами, буде красною сестрою. Працьовита є и за всьо здібна. Як раз буде гимназія и монастир для сестер у Кієви добре упорядкований, маю надію, же би то було красне поле для с. Марійки. Єсли Господь допоможе перевести або до Львова, щоби зробила професію. У нас ще того не може, бо не фундований монастир.
Решта сестер добре ся мают з кождой сторони.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю Ваше Високопреосвященство, о[тця]. Климента (Шептицького, Ігумена Студитів – (1869-1951 рр.) – ред.), Преосв[ященного]. о[тця]. Іосифа (Боцяна – ред.) и всїх знакомих. Прошу чим скорше до мене и разом підемо до Риму. Як мій Варта ? Як институт ?
Крижевцї, 23/9 [19]19
Найменьший в Христі
О. Діонисій,
aп[остольський]. админ[истратор].
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 15-16.
1920 РІК
Лист № 11
Ваше Високопреосвященство!
Скілько менї познано по интервенціи В[ашого]. Високопреосвященства Congr[egatio]. de Prop[aganda]. Fide дала власть всїм священикам удїльованя апост[ольскаго]. благословеньства з повним відпустом на часу смерти и прописала за то формулу другу а не ту, котра находится у наших Требниках. Тепер мене питают наши священики, чи би не могли давати то благословеньство на підстави Codexa cann. 468 § 2 по молитві, яка находится у Требнику и котра им видає ся много ліпшою и практичнійшою вже задля того, же є в Требнику. Єсли відповідь буде negative, чи би не було добре, як би В[аше]. Високопреосвященство запросило ту власть для всїх тих, котри мают виданя церковних книг зі Львова. Я о то смиренно прошу.
Дальше прошу, чи Ваша Провінція вже дістала відповідь з Риму на питання що до обов`язку Codexa за Вас ? Єсли affirmative, то прошу у перепису до мене прислати.
М[ати]. Настоятелька Анна троха капризна. Вона просить В[аше]. Високопреосвященство щобисте прислали похоронний обряд для монахинь, що би у случаю смерти могли мати и то по монашому. Єсли одже той обряд видрукуваний, то прошу прислати.
Инакше у нас, як и по других краях надходят часи терпіня и того сього як В[аше]. Високоп[реосвященство] були написали у посланню до богословів. Дуже прошу за себе и своих о мементо що би миг виповнити волю Божу.
Я зі своєи сторони не забуваю на Вас и препоручаю каждого дня тї терпіня, котри зносит Галичина, за добро Св. Церкви.
На 12/2 помер о. Андрей Сегеди у Далмаціи. Ще не знаю від чого и якою смертію.
Найсердечнїйше у Господу поздоровляю В[аше]. Високопр[еосвященство]. и бр[ата]. Климента (Шептицького – ред.).
Križevci-Jugoslavija 19/2. 1920.
Найм[енший]. в Христі
О. Діонисій Няради.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 18.
Лист № 12
†
Ваше Високопреосвященство !
Єсли не будете могли того року отримувати богословного семинара, може бути би було поможемо на той спосіб, що бисте прислали принаймій своих богословів 4 року до римо-католицкого семинаря в Загребі і Дякова, де би их приняли за найнисше вінагородженє. Єсли бисте мали професорів, я би их охотно приняв до себе, до резиденціи, и скілько би коштувало для мене, тілько най би заплатили. Прошу відповідь як найскорше. Чи одно чи друге, єсли тим буде св. річи положено, я буду дуже з тим потїшений.
Маю наміреніє отворити новиціят для сестер і то на фільварку у Шиду. Правда же инвентара там нема, але Господь вже остараєся. Одного лишень боюся: дух времени противний житю монашому буде много труду робив. У случаю, єсли би мусіли втїкати, то маю певність, же знайдеся і для них кутик земли.
Чи не пришло з Риму рішень деяке за Codex ?
Яки нови постановленя маєте за сестри Василіянки ?
Много ласки від Господа жадаю в тіх терпінях.
Крижевці в день св. Панкратія [22 лютого – ред.] 1920.
Найм[енший]. слуга в Хрістї
О. Д. Няради,
ап[остольський] админ[истратор].
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 174.
Лист № 13
Ваше Високопреосвященство!
Прошу слідуючу річ в Господі роздумати и єсли будете той гадки, що и я, помочи виповнити.
У нас через аграрну реформу заберают маєтки и будови. Наша епархія має головний свой маєток у Славоніи у Шиду и то всьо вже розпарцелованне задля того, бо є наше. Там суть будинки и резиденція епископска – гарна на поверх будова, але запущена. Тепер єст наміреніє и то забрати. То всьо було до тепер у посесіи и я не мог ничего зробити. Моє бажанье було там зробити монастир для мущин або для сестер. Моя є гадка слідуюча:
Най би отци Редемптористи зараз приїхали и забрали той будинок як свій монастир ту отворили новиціят за наш край и за Подкарпатску Русь. Зпочатку як би пріїхало священників и 1 монах, було би досить, бо мусит бим цілий инвентар приготовити. До того по доперішнїх законах було потребне позволене управительства за запровадженє нового чина. Маю надію, же нині ще дало би ся то позволенье дістати, особливо як би принаймні у початку був настоятель розумний чоловік. Прошу одже ту справу обговорити з отцями але зараз, и вони най зробят оден великий мах апостолскои праці и зараз одного пошлют, з котрим би дальше пробовали робити, щоби дістати чин до нас, щоби при помочи епархіи, щоби спасти резиденцію.
Що до отримання монастиря, я би старав ся щос зробити з тим настоятелем. Periculum in mora (небезпека зволікання – ред.) Господь може бути через то кличе их до нас.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю и горячо прошу о молитву.
Крижевцї в день св. Льва П[апи].Р[имського]. (3 березня – ред.) 1920
Найм[енший]. в Хрістї
О. Діонисій
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 20.
Лист № 14
Broj 97. Pr. 1920
Ваше Високопреосвященство!
Що би упорядковати питанье дотаціи священических вдов и сирот, хотів бим переглянути Статута Вашои Метрополіи и чути декотри уваги практични од Вас.
Усміляю ся просити Статута як також и уваги.
Križevci-Jugoslavija 4/VI 1920.
О. Д. Няради,
епископ администр[атор].
Високопреосвященний
о. др. Андрей Шептицкий,
Метрополит етц.
Львов
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 19.
1923 РІК
Лист № 15
Ваше Високопреосвященство!
В середу о 6. [год.] вечор пріїхав єм до Оломуца. Нинї рано погіршилося Ексц[еленціи]. Стоянови (Antonin Cyril Stojan (1851-1923 рр.), єпископ Оломуцький – ред.) – новий атак крови до мозгу. Здає ся, що не буду міг з ним бачити ся. Тепер о 7. [год.] має бути konsilij (лікарська нарада – ред.)
Ту вже давнїйше очековали Ексцелленцію. Єсли можно, прошу пріїхати єсли вже не буде за пізно.
Найсердечніше поздоровляю.
Оломуц 25/VII 1923
† О. Діонисій
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 21.
Лист № 16
Ч. 332. Пр. 1423
†
Ваше Високопреосвященство.
На жаль я не можу пріїхати на Капитулу СС. Василіянок. Прошу най мене заступає Преосв[ященний]. еп[ис]к[о]п. [Йосиф – ред.] Боціан, а єсли він не буде міг, то усмілюся попросити Екцеленцію Митрополита, або О[тця]. Климента [Шептицького – ред.].
О[тець]. Jean (Йосафат Жан (1885-1972 рр.) – ред.) дуже би много добра міг зробити ту у нас. Прошу его ту лишити. Я написав о тім і до Риму.
Перед Різдвом вертаю до Пряшева.
Всего добра най Господь уділить В[ашому]. Високопреосвященству; най поблагословить роботу на Капитулї!
Сердечно в Господї поздоровляю!
Križevci, в Праздник Пренеп[орочного]. Зачатія [22 грудня] 1923
Найменший в Господі
† О. Діонисій
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 22.
1924 РІК
Лист № 17
†
Ваше Високопреосвященство !
На листъ через СС. Василіянки отримали найсердечнїйше дякую і зараз відписую:
1) Моє жаданє що до СС. Василіянок єсть таке: най зостанут два хори, але любов най буде межи всіма сестрами однакова. Одна і друга сторонна винна; одна і друга мусить свои хиби поправити і в дусї св. Василія там робити, куда ю Господь поставить через настоятелів.
2) Що до сестер, котри віддїлилися від затверджених Правил через єпископат, єсли не приступлять в опредїленому терминї нараз, най будут як окрема конгрегація проваджена на спосіб ОО. Василіян.
Одни і други правила мают бути з Рима затверджени і детально вироблени в найкоротшім часї.
Так само мают бути и Американски сестри обовязани правилами одних або других сестер. Инакше загине Чин.
Що до пракси як би перевести провадженє особливо новиціяту там де нема доброго священика і доброи старшои настоятельци, того не знаю сказати. Та обставина вже від давна у мене промовляла, чтоби думати на деякій центральний новиціят для таких монастирей, бо інакше назберают велике число сестер а без науки в духовнім життю і буде з того не добро але зло і для тих душ і для вірних. Вже тепер нема мира і задовольства по монастирях найбільше задля того.
Тілько о сей справі.
Дізнав єм від Єзуітів Горватских і ческих, же вони мают отворити оден дім в Польщи восточного обряду. Ректор сего дому мав би бути француз Bourgeois S.J. (Bourgeois Charles (Василь Буржуа) (1887-1963 рр.) – ред.), а перши члени конвертити Россіяне. Виключени би мали бути Поляки. О[тець]. Bourgeois був ту на Подк[арпатской]. Руси, ходи на около і де лишень був, не робив вражиня серйозного. Восточного обряду не пізнає. Дуже мало інтересовав ся о то. На жаль я лишень оден день був з ним, бо відходив єм до Югославіи. Ту лишив єм єго і дав єм розказ, щоби спи ритуал єго поучовав в обряді. Але не мило. Він роби враженнє на всіх як оден шпіон а не Єзуіт.
Тепер він перебуває в Римі.
Моє скромне мнінїє: щоби у Вас виработали оден меморандум на Св. Отца в тім напрямі, най направить міссію і нам, а римокатол[ицькі]. чини най то роблят через нас і с нашою помочію. Сей меморандум підпишут всі наши епископи, маю надїю всі Горватски, Словински, Чехословацки. Надавно писав до мене в тім напрямі і ректор семинара в Ліоні. За ту ідею дуже а дуже інтересуєся єпископ Кошицкий Fischer Colbrie. Він має великий вплив в Римі, а він подупре ту ідею. Більше раз говорив єм з ним о том. Він прийде сего року до Велеграду. Як би меморандум був приготований, добре би було післати єго сюда, а я постаравби ся о підпис всіх тутейших епископів.
Прошу о той річи перед Господом роздумати і посовітоватися с епископами Галичини.
Що до квестіи поповненя епархіи Пряшевской, ще річ неготова. Давно обіцяли. Перед пару днями заволани епископ Паппъ (Антоній-Антал (1867-1945 рр.), єпископ Мукачівський (1912-1924 рр.) – ред.) з Ужгороду до Риму. Виглядає я ще буду мусів як Апост[ольський]. Администратор поїхати на його місце, єсли він не був міг оправдатися. Не желаю собі того.
Ту страшни агитаціи. Схизматики с «Imkoju» [?] отверают ту дві друкарнї за нас і за Вас. Ви би нам мусіли дати пару смиренних священиків – по можливості целебсів і то на час, щоби стримувати офензиву на Лемкивщину. Єсли маєте, прошу. Потребовав би я 2 кандидатів і для парохій румунських, котри на нашім територію. Чи не маєте таких ?
P.S.
Прошу мені ростолковати, з якой причини В[елямин]. Рутскій запровадив центральне провадженє для Василіян. Єсли то його гадка и св. Йосафата, чи би не було по тім нужне і для Василіянок ? Єсли нї, то думаю, щоби конечно потребно було запровадити до їх конституцій то, що мають доброго лат[инські]. Чини н[а]пр[имір]. Венедиктинки, а чого у них нема.
По отвітованю св. Іосафата Ваше Високопр[еосвященству]. і цілой архидіецези прошу від Г[оспо]да всего добра. О mementi (про пам’ять – ред.) прошу.
Пряшев в день отданія Богоявленія [27 січня – ред.] 1924.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п. адм[инистратор].
P.S.
Прошу data occasione (користаючи з нагоди – ред.) передати писмо Преосв[ященному]. [Йосифу – ред.] Боціянови. Гроши суть в нім.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 41-42.
Лист № 18
Ваше Високопреосвященство !
Сердечно дякую за писмо. Я ще раз осміляю ся повернути на справу меморандума. Я попрошу Преосв[ященного]. Fischera (AugustínFischer-Colbrie (1863-1925 рр.), єпископ Кошіце, Словаччина – ред.) и югославських епископов. Знаю, яки дістану отвіт: зроб сам той меморандум, бо тобі ліпше познато, що Ви можете зробити, як нам. Ми підпишемо як нашу просьбу. Так повни всегда роблять, так мені тут перед коротким часом совітовали зробити. Вони підпишут. Моя дуже просьба слїдуюча:
Най Преосв[ященний]. Боцян сложит матерію того меморандума і най зашле до мене. Я с нею спутлю до єп[ис]к[о]па Fischera і попрошу, щоби він то виготовив quodam formam (у певній формі – ред.), заслав на підпис епископам Чехословакіи; а так само зроблю в Югославиі. Єсли не одовга (незадовго – ред.) дістану сей матеріал, то певно буде всьо готове до Конгреса Велеградского. На самом Конгресі буде добре се лишень публиковати. Річь є дуже важна і думаю же удасться.
2) Чи вже була епископска конференція у справі Капитули СС. Василіянок ? Єсли ще не була, єсли єсть ще часу, прошу мене повідомити то і я прийду.
Чи СС. Василіянки дістанут щось на писмї рішенях Капитули ? Потребна річ і для епископа.
3) Чую же Ставропігія выдаває Требникъ. Чи то стане виданье, або перероблене нове?
Найсердечнійше в Господі поздоровляю і всего добра прошу і жадаю.
Пряшев 25/ІІ. 1924
† О. Діонисій
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 23.
Лист № 19
Ваше Високопреосвященство !
Нинї був у мене новоіменований eп[ис]к[о]п. за Америку о[тець]. Василій Такач (1879-1948 рр., Апостольський екзарх для Русинів греко-католиків у Америці (1924-1948 рр.) – ред.), спиритуал Ужгородскій.
Нунцій Пражскій єму сказав, що Св[ятий]. Отец виименовав також о[тця]. д-ра [Констянтина – ред.] Богачевского (1884-1961 рр., Апостольський екзарх для Українців греко-католиків у Америці (1924-1958 рр.), митрополит Філядельфійський (1958-1961 рр). – ред. ). Одже разом двох. Богу слава!
Консекрація Такачова буде на Томину недїлю. Добре би було, щоби разом заїхали до Риму і там всьо покончили скорше як видійдут до Америки.
Тут схизма біснит, але здаєся, і ломится. Вибори на Подк[арпатской]. Руси помишают. Прага бачит, что зло робили. Чи буде могла назад зовсім, не знаю. Але не буде так шалено помагати ім.
9/IV вибираю ся через Прагу до Югославіи. Не знаю, коли ту буде вопрос рішений. Думаю, что скоро. Св. Іосафат помагає!
Найсердечнійше поздоровляю.
Пряшов 31/ІІІ [19]24
Слуга в Хрісті
† О. Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 27.
Лист № 20
Хрістосъ воскресе!
Ваше Високопреосвященьство !
Богословъ епархіи Пряшевской, котрый кончитъ ІV рокъ богословіи въ Львовской семинаріи, жадає бути ординовани якъ целебсъ и черезъ подписанного проситъ Ваше Високопресвященьство при днаной нагоді уділити йому иподіяконатъ и діаконатъ.
На сколько я знаю його просьбі жадна церковна перепона не перечить и я съ моей сторони подпераю (підтримую – ред.) просьбу якъ найтеплійше.
Крижевцї, Hrvatska-Jugoslavija 22/V [19]24
Слуга въ Хрісті
† О. Діонисій Няради,
eп[ис]к[о]п. ап[остольський]. aдмин[истраторъ].
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 29.
Лист № 21
Ваше Високопреосвященьство !
С. Пассива, ЧСВВ., була оперована. Рани ще не загоїлися. Прошу продовженье для неи, щоби могла ще въ домі родичів затримовати ся. По загоєню рани я ю заберу ту до Крижевець на […] і потім дальше напишу.
Що до кодификованя нашого церк[вного]. права годжу ся зовсїм з планом Ексцеленціи. Я ту вже опре ділив за Комисію дра Шимрака, дра […] і кан[оніка]. […]
В епархіи Мункачевскои є вже така Комисія і вони готови разом з Вами на тім полю робити.
Дасть Бог, що і Пряшів не заостане.
Добра би було як би Ваша Комисія офиціяльно заволала на співроботу Мункачівску і Пряшівску єпархію і зробили план роботи.
Певно що і Америка буде з нами.
Крижевці 22/V [19]24.
Найм[енший]. в Господі
Слуга въ Хрісті
† О. Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 30.
Лист № 22
†
Ваше Високопреосвященьство !
Прибігаю до Вашого Високопреосвященства зі смиреною просьбою, щобисте благоизволили як найскоріше зарядити у слїдуючих річах, на скілько в Господї знайдете за добре.
1) Був єм в Римі. В нашій колегіи не є добре. Світских богословів лишень 6 і з тих двох з епархіи Крижевецкои. Бачив єм ся з богословами других Колегій і повсюди молоди люди радістно мене принимали, тішилися, що суть в Римі, а в нашои Колегіи як коли би хотїли як найскоріше всі звідтам повтїкати. Нема задовольства. О. Ректор, як кажуть, ніколи не проговорить до них батьківського слова. Ту конечно нужна переміна: то зараз сіх вакацій. Інакше може трафитися на стику цілого світа, що там не буде не одного нашого питомця.
Добре би було віддїлити монахів від світських зовсім.
Говорив єм о том з о[тцем]. Бенедеттом (Enrico Benedetti (1874-1941 рр.), мінутант Конгрегації у справах Східних Церков (1904-1924 рр.), важливий радний щодо українських справ у Римській Курії – ред.). Він признає потребу однои і другои річи. Маю надїю, що справа удасться теперъ, єсли разом всі три попросите Святійшого Отца. На просьбу прошу підписати зі сторони Югославіи: Пряшова і мене.
2) Ваше Преосвященство повідомлено, що сталося с о[тцем]. Жаном [Йосафатом – ред.]. Він тепер находится у мене. На жаль мушу сказати, що він не буде міг дальше активно робити в Югословіи. Для того прошу як найскорше єго заволати до Галичини не споминаючи того що я пишу і най ступає до новиціяту Студитів. То совітую. Пишу всьо sub secret совітую задля рівняння Вашого Високопреосвященства. В Римі думают що він не буде поволаний від Господа до Студитів. То чув єм від кард[инала]. Tacci-я (Giovanni Tacci Porcelli (1863-1928 рр.), префект Конгрегації у справах Східних Церков – ред.), Бенедетія (Enrico Benedetti – ред.) і думаю від о[тця]. Genochoго (Giovanni Genocchi (1860-1926 рр.), з 1922 р. Апостольський Візитатор для Західної України – ред.). Для того ще раз совітую дати єму острий новіціят. За случай що не буде Божа воля, щоби зістав монахом, най зістане світським священиком. Життье поза мурами монастиря много єму пошкодило. Нинї відходит до Reichenberga до Трапистів.
3) Рим роз порядив, як мені осібно сказали, що Босня буде під юрисдикцією епископа Крижевецкого. Ще не отримав єм то пісенно. За той случай боюся, чи не буде прикре положенє для Апост[ольского]. Управителя, о[тця]. [Олексія – ред.] Базюка, котрий би зістав простим Викарієм епископским. Скілько знаю, він би дуже жадав дістати відповідну посаду у Вас. Єсли можно, горячо прошу, бо він достойн того. Але за тій случай буду просити о поміч. Єсли маєте двох добрих священиків або богословів, котри повни духа Божого і котри любят свій нарід, а готови суть на велики жертви, най би пришли до Загребу до нашого семинара і ту окінчили послідний рік богословіи, щоби через той час научили ся по горватски. Я би их зараз потім вислав до Боснї.
Не меньше пекучий слїдуючій вопрос:
В Дубраві нема священика по о[тцю]. Жанови. Небеспека що там наскоро пріиде схизматик, роджений в Галичині, котрого в Карловцах виховали. Я готовив за Босну богослова юристу, котрий минувшого року був в Львові. Він кінчит богословіє за 1 місяц. Але о[тець]. Базюк каже, що він зовсім невідповідний для Босні, бо єго фамілія були у связи с Стрильчиком (Василь Стрільчик, колишній монах Василіянин, якого митрополит РПЦ Антоній Храповицький висвятив на священника і послав до Боснії. В такий спосіб між українцями постала схизма, яку згодом підтримав уряд – ред.), а здаєся, що є і дальше. Роздумуючи о сей річи прійшов єм на таку гадку:
Прошу єго забрати до Галичині; най добре там єго душу перестудуют ще оо. настоятелі семинара, котри єго минувшого року хвалили, і єсли буде відповідав, ординовати єго там за Галичину. На місце єго післати нам як найскорше або готового священика, або окінченого богослова, котрого прошу зараз ординовати і сюда післати. Він мусит бути приготований на жертви. Спочатку буде с платом від держави трудности, але Господь не дасть загинути своєму священикови.
4) Що до мене я мав бути перенесений до Пряшова. Але я був противний тому і за тепер зіставає «status quo ante» (таким, як перед тим – ред.). Я ще буду Апост[ольським]. Администратором в Пряшові.
До Ужгороду має бути іменований о[тець]. Гебей (Петро (1864-1931 рр., єпископ Мукачівський (1924-1931 рр.) - ред.), викарій з відтам.
5) Що до кодификованя годжу ся с Вашою методою. Єсли маєте людей до роботи, прошу всьо виробити, и коли буде готове, прикликати більше pro forma (формально – ред.) людей з Підкарпаття і з Югословіи, щоби і вони своє сказали. Думаю, що того буде дуже мало.
6) Тішуся, що принаймій Америка буде мала добрих епископів. Жалуются в Римі на Преосв[ященного]. Будку (Никиту (1877-1949 рр.), екзарх для українців греко-католиків в Канаді (1912-1928 рр.), єпископ-помічник Львівський (1929-1949 рр.) – ред.).
Перепрашаю Ваше Високопреосвященство, що я таки тяжки річи принуждений до Вас написати. Най Дух Святий просвітит щоби зробити по Божій волї всі ті річи!
Всего добра від Господа желаю. Себе і своїх до св. молитви препоручаю.
Съ нами Богъ!
Križevci 22/VI. 1924.
Найменьшій в Господі
Слуга въ Хрісті
† О. Діонисій, владика
P.S.
Від 17/VII маю бути в Пряшеві.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 32-33.
Лист № 23
†
Обставини в Боснї переминилися. О[тця]. Жана [Йосафата – ред.] засилаю до Босні до Камениці, щоби отворив там монастир. Прошу приготовити 2-4 братів за тамту роботу.
Жалую що нема ту В[ашого]. Високопреосвященства. Дуже много епископів і священства.
С гроба св. Методія сердечно поздоровляю.
Найм[енший] в Г[оспо]ді
† О. Діонисій
вл[адика].
[Велеград – ред.] 31/VІІ [19]24.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 35.
Лист № 24
†
Ваше Високопреосвященство!
Здаєся, що тепер найвідповіднїйшій час запевнити для наших вірних в Боснї всьо найнужнїйше. В Београду обіцяли менї приняти мої пропозиціи що до Босні лишень жадают наперед щоби їх повідомити о священиках і особах котри хочемо там заслати.
Усміляю ся для того найгорячійше попросити слідуюче:
1) Трох священиків за Босну, котри готови на жертви і спосібни назначити і переслати, а я дістану від министерства «placet» (згоду – ред.). Periculum in mora (Небезпека зволікання – ред.). Думаю, що би двох могли бути и по ІІІ році богословіи посвячених богословів, котри би администровали 2 парохіи і від часу до часу приходили до Загребу, або до Сараєву, або до Дякова щоби послухати виклади і дістати absolutorium богословіи. Оден най би був вже пару лїт священик, мирний і розумний.
2) Просив єм о[тця]. Климентія [Шептицького – ред.] о двох трох Студитах за Каменицю. Також потреба наперед післати імена, щоби пізнійше друга влада не могла їх виганяти.
3) Думаю, що би тепер, поки є министер Просвіти Корошец (Антон Корошец (1872-1940 рр.) – ред.), катол[ицький]. священик, можно було дістати позволенє на отворенє принаймій двох шкіл наших. Други школи най би провадили за тепер священики. Прошу одже 2-3 учителів, котри би були готови на жертви і як найскорше научити мову горватску і здати доповняючи іспит так, щоби могли бути зовсім апробовани від Правительства.
4) Прикладаю під % оден casus з Босні. Яка у Вас пракса (практика – ред.) що до вінчаня перед схизматицким священиком мишаного віроісповіданя? Чи тримаєте Ви то за «matrimonia valida» (важне подружжя – ред.)
5) Тішу ся що дістав єм позво ленє на то, що о[тець]. Вишошевич (Іван Юрій, монах Василіянин, † 9.12.1969 р. – ред.) зістав ректором семинари в Загребі. Василіяни заберают семинар.
Найсердечнїйше в Господї поздоровляю і всего добра прошу від Господа.
О молитви дуже прошу.
Križevci, дня 30/VIII [19]24.
Найм[енший] в Господі
О. Діонисій,
еп[ис]коп.
P.S.
Чи М[ати]. Софронія і М[ати]. Николая дістанут позволенє виїхати до Ужгороду? Єсли дістанут, прошу повідомити Преосв[ященного]. [Петра – ред.] Гебея і він постараєся о чески visum.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 36-37.
Лист № 25
Ваше Високопреосвященство !
Перебуваю в Празі. Ту всі жалуются на о[тець]. Кушкевича (Михайло, парох для українців греко-католиків в Празі – ред.), что ничего не робит і провадить шалену політику. Всі жадают щоби єго відсторонити. Я для того прошу єго завізвати через тутейшу нунціатуру і не позволити жадного оправдованя.
Ту, як здаєся, схизма ся ломит. Св. Іосафат дуже помагає. Тепер маю просьбу від 15 священиків схизматиків щоби були приняти до Церкви Католицкои і щоби могли студійовати в деякім семинарі. Не знаю ще що і як з ними зробимо. То були агітатори схизми в Карпатах. Тепер видят до якого зла допровадили людей і хотят поправити.
Що до мойой особи як пише о[тець]. Бенед[етті]. [Enrico Benedetti – ред.] з Риму також би мала бути справа рішена. Але задля обставин у нас полит[ичних]. здаєся що то не буде так легко іти.
Чи ОО.Студити вже віїхали до Боснї ? Шкода що не було можно скорше, бо тепер зачнут на ново стари хресті.
Найсердечнійше поздоровляю і всего добра від Господа желаю.
Прага 12/XI [19]24.
Найм[енший]. в Господі
О. Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 39.
Лист № 26
†
Ваше Високопреосвященство !
На пісмо від 22/XI. аж тепер відписую. Не було мене дома.
1) Єсли будете до Босні кого посилати, то прошу о[тця]. Іосафата (Іван Ковальчук, монах студит, (1870-1957 рр.) – ред.), бо його там знают і мают добру опінію. О[тець]. Jean [Йосафат – ред.] має всегда трудности. Lingua praecurrit mentem (Язик випереджує розум – ред.). В Босні треба много робити, терпіти і мовчати.
2) О[тець]. Кривуцкій (Микола – ред.) не дістав позволеня за Босну. Він ще бідує в Чехах.
3) Чи Венедиктини вже забрали деякій наш монастир ? Рим би дал для такого монастиря підпомогу. Для інакших мало або нічого.
4) Прошу уготовати відповідь на ставлений матримоніальний casus.
5) Чи не буде много зла у Вас задля примусового целибату ?
6) Сиґизмунд Слижь (головний редактор часопису «Рідне слово», парох у Деревенті у Боснії – ред.), окончений богослов з епархіи Станиславівской, дістав з Риму позволенє, щоби міг бути ординований для єпархії Крижевацкой за Босну. Прошу єго ординовати, єсли подасть просьбу на Ваше Високопреосвященство. Але най скорше писменно потвердить, що є готовий на всі жертви у нас і не буде втїкати як то робит о[тець]. [Йосиф – ред.] Рибачук.
Много і много ласки Божої в пр[иходящім]. Рожд[естві]. Хр[истовім]. і в новім році жадає і просить від Господа.
Križevci (до 14/І/[19]24.) 24/XII.[19]24.
Найм[енший]. в Господі
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 40.
1925 РІК
Лист № 27
†
Ваше Високопреосвященьство !
Совість мені диктує щоби післати Вам писмо, котре менї написав о[тець]. Костельник (Гавриїл (1886-1948 рр.), голова «Ініціативної групи» Львівського псевдо собору 1946 р. – ред.). Прошу с ним послужитися дискретно. Я єму відписав на се писмо, що мают робити, єсли суть католицкими священиками.
Не виказую свій суд о сем вопросу, лишень прошу Господа, щоби с того вийшло добре а не зле.
В Югославії велика борба. Днесь тиждень вибори за парламент. Від них буде дуже много залежати будучність Босні а може і нашої епархії. Там біснят схизматики. Що буде с Студитами то побачимо. Непопустимо, поки їх зовсім не виженут.
И туть вре [гудить – ред.] – але Господь помагає.
Від 25/V- 5/VI. маю бути в Римі с паломництвом Югославії.
Горячо прошу слідуючу річ:
Тут сестри заложили 2 доми. Робота дуже гарна. Просив єм сестер в Словиті щоби позволили с[естри]. Николаї [?] і с[естри]. Джуджарівної [?], щоби сюда приїхали. Першой позволи а другой нї. А друга потребнійша бо вона з Югославії і блїзше є до тіх людей, вони мают до таких сестер більше довірія. Сестри кажут що вона там потрібна. Думаю що там будуть ю могли заступити з одного сестрою другою.
Прошу написати най то зроблять як найскорше, бо то Боже діло.
Ще одна річ. За случай що не будут могли Студити створити новиціят в Боснї, моя гадка щоби то зробили в Керестурі, але за той случай – ту потребне позволенє управительства з Београду. Хто би провадил сей новиціят ? О[тець]. Іосафат [Ковальчук – ред.] ще не за то. Він ще потребує провадження, що би не виволовати [викликати – ред.] непріємности там де не потреба. Чи маєте таку особу ?
В Керестурі (від села 3 километри) єсть каплиця відпустова Пренепорочной з домом будованим для монахов. Там би була робота дуже гарна.
Найсердечнійше в Господі поздоровляю Ваше Високопреосвященство и много помочи з неба прошу и жадаю.
Prešov 1/II. [19]25.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 43-44.
Лист № 28
Хрістосъ воскресе!
Ваше Високопреосвященство !
1) Думав єм, що вже раз буду міг написати, як скінчену справу зі Студитами. Вчера був єм в Банялуки у жупана, котрий їх вигнав. Як бачив єм, то суть люди без віри і проти Богу. Вони всьо зроблят, що лишь будут могли проти нас. Я не можу пустити Студитів назад до Галичині, бо єсли би то осягнули, завтра то зробят зі всіми священиками. Сими днями іду по третий раз до Београду задля того. Борбу зачнемо найострійшу. Господь нам допоможе.
2) О[тець]. Базюк [Олексій – ред.] був тяжко захоровав – запаленє легких. Лікар каже, що Бог поміг а не він.
3) Дуже потребую, щоби Слиж [Жигмонд – ред.] був як найскорше ординовани за Босну. Най приходить сам дочасно, поки те деякій порядок не зробит, а потім най жінка пріиде с ним. Він вже має позволенє министерії хотяй і то не значит много, де потреба виганяти. Але напустити своіх не сміємо. Прошу Слижа закликати і дали ординовати. Дуже жалую, що нам втік Іосиф Рибачук (священник – ред.) задля смерти свойого тестя. Сей був дуже здібний і лїпше би придався як Слиж бо вже має праксу. Прошу попробовати єго заволати і совітовати. Добре би нам пришли оден і другий.
На 23/V. іду до Риму.
Все добра прошу від Господа.
Загреб 2/V. [19]25.
Слуга в Христі
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуш 46.
Лист № 29
Ваше Високопреосвященство !
Конгрес Люблянскій опредїлив привитати В[аше]. Високопр[еосвященство]. телеграфски слідуючою телеграмою, яку я мав вислати 15/VII. вечор.
«Iubilari, Padri ac Propagatori omnium studiorum saeculiorum de Oriente Christiano praesentim Slavico observantiam et affectum declarat […] Deum et Ipsum incolumem ad plurimos annos conservet».
Conventus pro studiis orientalibus.
Телеграм зложив P[ère]. D’Herbigny (Michel-JosephBourguignon d'Herbigny (1880-1957 рр.), єпископ, єзуїт, у 1930 р. очолив Папську комісію «ProRussia» - ред.) и разом мене просив щоби В(ашому) Високопреосвященству переказати найбільше почитанє від него.
Много говорив єм з ним і всьо сказали ми єму о Ваших обставинах. Він сказав, щоби було потрібно в Римі мати мудрого чоловіка, котрий би знав бути в бесперестаннім контакту з тамтими на горі і много би було зла заперечено. Він має надію, що много того буде полїпшано в Галичині.
Конгрес добре перейшов. Не пошкодит. Матеріял красний пубераний. Наши добре трималися и добре информовали особливо о[тця]. D`Herbignoho.
Щоби міг пару слів написати і щоби не платити велику суму за телеграму, я не післав днесь.
В соботу іду до Босні і з о[тець]. Де Меестром (Placide De Meester (1873-1950 рр.), бенедиктинець – ред.) і монсигн[ором]. Марготім (Carlo Margotti (1891-1951 рр.), архієпископ – ред.).
Най Господь допомагає!
Любляна 15/VII. [19]25.
† О.Діонисій,
eп[ис]к[о]п.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 47-48.
Лист № 30
Ваше Високопреосвященство.
На писмо сей час відписую:
1. Я на 4/XI. відходжу до Крижевец, а звідтам до Риму. У Риму думаю лишитися до 16/XI., а потом до Відня на прославу св. Йосафата. Прошу коло 20/XI. пріїхати до Відня. З Відня я мушу вертати до Югославіи, бо там потреба. О[тець]. викарій Шаятович (Даниїл Шаятович, Генеральний Вікарій Крижевецької єпархії – ред.) захоровав на очи, а я ту уж скоро 3 місяци. Борби і тут і там дуже остри. З Відня совітую на короткій час до Мукачева. Там буде можно відпочати і буде добре і для монахів. Дуже жалую, що тепер мушу до Риму і Югославіи.
2. Охотно виповню бажанье в Римі. Прошу горяче написати пару слов Св. Отцу о той річи і потолковати для что сте не могли пріити до Риму. То бачив ем, що имтам жаль що не було жадного епископа з Галичини с паломниками.
Прошу при нагоді сего ювилею погратуловати.
3. Если ще можливе, прошу затримати ще Василіянів в семинаріи, бо ще не знайдете відповідних людей за ту роботу приготованих.
Чую, що думаєте о[тця]. [Олексія – ред.] Базюка за ректора. Думаю що не пріиме, бо він дуже нервовий і слабий.
У нас политична борба а с нею колотят і схизматики.
Найтеплійше в Господі поздоровляю і всего добра від Господа прошу і жадаю. Прошу о св. молитви.
Пряшов, 2/XI.1925.
Брат в Господі
† Діонисій.
ЦДІАУЛ, фонд № 358, опис 1, справа 161, аркуші 49-50.
Comments